В Могилянці говоритимуть про Норильське повстання

B Могилянці відбудуться громадські слухання, приурочені до 60-річчя Норильського повстання – події, що безповоротно змінила історію СРСР, змусивши владу відмовитися від репресій і зробити крок у бік "відлиги".

У заході візьмуть участь громадські діячі, правозахисники, інтелектуали, а також лідери та свідки подій травня 1953 року в Норильську, повідомляє "День".

Повстання в Норильському концтаборі (Таймирський, а тепер Долгано-Ненецький округ Красноярського краю Російської Федерації) розпочалося 25 травня 1953 р. й тривало до 4 серпня 1953 р., підняло близько 20 тисяч політичних в’язнів, представників 86-ти національностей і стало проявом ненасильницького опору тоталітарній системі. 

Як припускають історики, саме Норильське повстання спричинило Воркутинське та Кінгірське, стало однією з причин "відлиги", появи шістдесятництва, дисидентства та зрештою – розпаду СРСР.

Під час Норильського повстання разом із представниками 85-ти інших національностей, українці (а їх було понад 70%) відстоювали власні права та гідність ненасильницькими методами. Коли рух за права людини лише зароджувався, а Європейська конвенція з прав людини та основних свобод щойно була ухвалена, в’язні радянських таборів у Норильську ставили понад усе саме людину, її гідність та право на вільне життя.

Литовці, євреї, росіяни, угорці, поляки, японці та десятки інших національностей об’єдналися не лише задля того, аби вимагати поліпшення таборових умов, а й, цитуючи дивом видрукуване звернення протестантів  до населення Воркути, для "грандіозної, історичної демонстрації єдності боротьби за свободу, за демократію…".

Час і місце: 21 травня 2013 року о 18.00 в Культурно-мистецькому центрі Києво-Могилянської академії (Київ, вул. Іллінська, 9, 3 пов.).

"До ненасильницьких методів боротьби я дійшов навпомацки. Це вже після Норильського повстання я вивчив методику Махатми Ганді, індуських йогів і став переконаним прихильником саме ненасильницького спротиву. Я зрозумів, що з тієї людської енергії, яка все тільки ламає, знищує, трощить ніколи нічого доброго не виходить. Але водночас, протестувати мирно люди переважно не вміють, - розповідає Євген Степанович ГРИЦЯК, один із лідерів Норильського повстання. -  Коли ми нашим бараком таки повстали, серед нас виявилося тільки два штрейкбрехери із 45, решта – стояла до кінця. На певному етапі було дуже складно керувати людьми, складно було утримати їх від застосування насильство. Бо насправді це б тільки послугувало приводом та виправданням для адміністрації табору, яка б нас розстріляла. Саме утримувати людей від насильства й було найскладнішим."

Норильське повстання - це не просто історія. У сучасному контексті – це переосмислення значення ненасильницького спротиву для розбудови демократичного і відкритого суспільства, в тому числі й інтеграції України до Європейського Союзу.

Свою участь у громадських слуханнях уже підвердили: один із лідерів Норильського повстання Євген Грицяк, Мустафа Джемільов, головний редактор газети "День" Лариса Івшина, засновниця музею Норильського постання в Норильську Алла Макарова (РФ), публіцист Юрій Макаров, дисидент і публіцист Євген Сверстюк, Володимир Василенко, Оксана Пахльовська, історик Володимир В’ятрович, письменниця Оксана Забужко.

Норильського повстання в українських шкільних підручниках з історії – немає. Тому тільки від активної позиції українських громадян залежить, знатиме світ і самі українці про те, хто зруйнував сталінізм чи ні

У рамках заходу відбудеться показ уривків із фільму "Загадка Норильського повстання" режисера, Лауреата Шевченківської премії Михайла Ткачука, який вже протягом багатьох років досліджує Норильське повстання, а також обговорення теми протистояння "Людина-Тоталітаризм" за участі згаданих громадських діячів та інтелектуалів.

Окрім того, в КМЦ Києво-Могилянської академії буде представлена фотовиставка, присвячена Норильському Горлагу".

Окрім громадських слухань 21 травня в Києво-Могилянській академії, у рамках відзначення 60-річчя Норильського повстання заплановані такі заходи:

  1. 14 травня 2013 р. – зустріч у Прикарпатському університеті (м. Івано-Франківськ) з відомим учасником Норильського повстання Євгеном Грицяком та автором і режисером документальної стрічки "Загадка Норильського повстання" Михайлом Ткачуком.
  2. 25 травня 2013 р. - Вшанування "Норильських Витязів" у приміщенні Литовського Сейму (Вільнюс, Литва), за участі зокрема литовських представників Норильського повстання та делегації з України в складі кілької учасників Норильського повстання та режисера Михайла Ткачука.
  3. На найближчі місяці запланована також низка подій в рамках відзначення 60-річчя Норильського повстання у Львові, Луцьку, Харкові, Дніпропетровську та Острозі.

Дивіться також: "Як українці перемогли сталінізм. Історія норильського повстання"

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.