На екрани виходить художній фільм про депортацію кримських татар. ВІДЕО

"Хайтарма" ("Повернення") – перший художній фільм про сталінську депортацію 1944 року. Картину з бюджетом понад 1,5 млн доларів знімали у Криму.

Презентація першого кримськотатарського широкоформатного художнього фільму відбудеться в Сімферополі 17 травня, напередодні Дня жалоби за жертвами депортації кримськотатарського народу, повідомляє krymtatar.in.ua.

Трагічна сторінка в історії кримських татар показана через погляд прославленого льотчика, двічі героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана. 

Фільм "Хайтарма" ("Повернення") знято за кошти бізнесмена Ленура Іслямова на телеканалі АТР.  Режисер картини і виконавець головної ролі – Ахтем Сейтаблаєв.

Креативний директор телеканалу АТР Айдер Мурадосилов розповів, що сюжет фільму побудований на документальних фактах, пов'язаних із трагедією кримськотатарського народу – депортацією у травні 1944 року.

"У центрі сюжету – радянський офіцер із блискучою кар'єрою, який потім став двічі героєм Радянського Союзу, легенда Другої світової війни, льотчик-винищувач Амет-Хан Султан, - зазначив Мурадосилов. - Саме він, бойовий офіцер Радянської Армії, кримський татарин, стає учасником жахливих подій, які сталися з його родиною та його народом. Цю трагічну історію ми і спробували відтворити у нашому фільмі".

У кінострічці знялися відомі актори – Олексій Горбунов, Юрій Цурило, Андрій Самінін, Олексій Тритенко, Дмитро Суржиков. Місцями зйомок стали Алупка, Бахчисарайський район і Судак.

У масових сценах знімалися півтори тисячі кримчан з усього півострова, зокрема, люди похилого віку, які самі пережили депортацію 1944 року.

"Ми не готові були, що вони погодяться, але вони прийшли. Люди хотіли знову все це пережити, що пережили в дитинстві. Якийсь психологічний надрив був у цьому. Відчувалося, що люди це роблять саме заради своїх онуків, синів, щоб ті відчули... І заради своїх матерів і своїх батьків", – зазначив продюсер фільму Ленур Іслямов.

Історик Гульнара Бекирова каже, що авторам картини вдалося передати дух тієї епохи, досить точно зобразити її історичний антураж. Розповідає, що, як глядач, отримала справжнє естетичне задоволення, хоча сам фільм дуже важкий.

"Фільм завершується 1944-м роком. Останні кадри – жінки і діти у вагонах, у цих ешелонах. І буде, звичайно, ще дуже довга історія, яка дозволить цьому народу повернутися додому. Це, звичайно, відбудеться, але відбудеться вже, мабуть, в іншому фільмі", – вважає Гульнара Бекирова.

Продюсер Ленур Іслямов какже, що продовження буде, він має намір і далі вкладати кошти в кінематограф. За його словами, фільм "Хайтарма" не планувався як комерційний проект, але він сподівається на успішний прокат, який дозволить заробити гроші на наступні проекти.

З п'ятниці картина демонструватиметься у Сімферополі, а за тиждень – у більшості кримських міст. У планах авторів картини – показ у Києві та західних регіонах України, а також за кордоном. Уже відомо, що "Хайтарма" демонструватиметься на Казанському міжнародному фестивалі.

Читайте також:

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Як депортували кримських татар і що з цього вийшло

Неписана історія: "Поки татари воювали, їхні сім'ї виселили в Узбекистан"

Зневажений герой. Про легендарного радянського пілота Амет-хана Султана

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

Інші матеріали за темою "Кримські татари"

Інші матеріали за темою "Кіно"

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.