На екрани виходить художній фільм про депортацію кримських татар. ВІДЕО

"Хайтарма" ("Повернення") – перший художній фільм про сталінську депортацію 1944 року. Картину з бюджетом понад 1,5 млн доларів знімали у Криму.

Презентація першого кримськотатарського широкоформатного художнього фільму відбудеться в Сімферополі 17 травня, напередодні Дня жалоби за жертвами депортації кримськотатарського народу, повідомляє krymtatar.in.ua.

Трагічна сторінка в історії кримських татар показана через погляд прославленого льотчика, двічі героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана. 

Фільм "Хайтарма" ("Повернення") знято за кошти бізнесмена Ленура Іслямова на телеканалі АТР.  Режисер картини і виконавець головної ролі – Ахтем Сейтаблаєв.

Креативний директор телеканалу АТР Айдер Мурадосилов розповів, що сюжет фільму побудований на документальних фактах, пов'язаних із трагедією кримськотатарського народу – депортацією у травні 1944 року.

"У центрі сюжету – радянський офіцер із блискучою кар'єрою, який потім став двічі героєм Радянського Союзу, легенда Другої світової війни, льотчик-винищувач Амет-Хан Султан, - зазначив Мурадосилов. - Саме він, бойовий офіцер Радянської Армії, кримський татарин, стає учасником жахливих подій, які сталися з його родиною та його народом. Цю трагічну історію ми і спробували відтворити у нашому фільмі".

У кінострічці знялися відомі актори – Олексій Горбунов, Юрій Цурило, Андрій Самінін, Олексій Тритенко, Дмитро Суржиков. Місцями зйомок стали Алупка, Бахчисарайський район і Судак.

У масових сценах знімалися півтори тисячі кримчан з усього півострова, зокрема, люди похилого віку, які самі пережили депортацію 1944 року.

"Ми не готові були, що вони погодяться, але вони прийшли. Люди хотіли знову все це пережити, що пережили в дитинстві. Якийсь психологічний надрив був у цьому. Відчувалося, що люди це роблять саме заради своїх онуків, синів, щоб ті відчули... І заради своїх матерів і своїх батьків", – зазначив продюсер фільму Ленур Іслямов.

Історик Гульнара Бекирова каже, що авторам картини вдалося передати дух тієї епохи, досить точно зобразити її історичний антураж. Розповідає, що, як глядач, отримала справжнє естетичне задоволення, хоча сам фільм дуже важкий.

"Фільм завершується 1944-м роком. Останні кадри – жінки і діти у вагонах, у цих ешелонах. І буде, звичайно, ще дуже довга історія, яка дозволить цьому народу повернутися додому. Це, звичайно, відбудеться, але відбудеться вже, мабуть, в іншому фільмі", – вважає Гульнара Бекирова.

Продюсер Ленур Іслямов какже, що продовження буде, він має намір і далі вкладати кошти в кінематограф. За його словами, фільм "Хайтарма" не планувався як комерційний проект, але він сподівається на успішний прокат, який дозволить заробити гроші на наступні проекти.

З п'ятниці картина демонструватиметься у Сімферополі, а за тиждень – у більшості кримських міст. У планах авторів картини – показ у Києві та західних регіонах України, а також за кордоном. Уже відомо, що "Хайтарма" демонструватиметься на Казанському міжнародному фестивалі.

Читайте також:

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

Як депортували кримських татар і що з цього вийшло

Неписана історія: "Поки татари воювали, їхні сім'ї виселили в Узбекистан"

Зневажений герой. Про легендарного радянського пілота Амет-хана Султана

Історик Гульнара Бекірова: "Групу СБУ з дослідження депортації розформовано"

Інші матеріали за темою "Кримські татари"

Інші матеріали за темою "Кіно"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.