АНОНС: лекція про українське військо часів Литовського князівства

Старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, кандадат історичних наук Борис Черкас прочитає в Києві лекцію на тему "Українське військо XIV-XVI століть".

Лекція присвячена воєнній історії України XIV – XVI ст. Основна увага приділена українським землям у складі Великого князівства Литовського.

Даний період цікавий передусім тим, що за цей час українське військо з дружин удільних князівств (Волинського, Київського, Подільського і Чернігово-Сіверського) трансформувалося в земське ополчення прикордонних областей Литовської держави.

Також саме на українських землях цієї держави виникає новий тип вітчизняного війська – козацтво, і відбувається формування його основних адміністративно-територіальних структур (Запорозька Січ і Реєстрове військо).

Окреме місце в лекції приділено найбільш значущим військовим операціям XIV – XVI ст.

Час і місце: 19 травня 2013 року, 15:00. Київ, вулиця Олеся Гончара, 15/3 (метро "Золоті Ворота")

Лекція відбудеться в рамках циклу лекцій "Литовська доба в українській історії: 1320-1569 роки".

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.