У Пітері носіїв "георгіївської стрічки" тролять Маннергеймом. ФОТО

У Санкт-Петербурзі пасажири зафіксували на фото маршрутку з зображенням першого президента Фінляндії Густава Маннергейма і Георгіївської стрічки.

Йдеться про маршрут К-177, який обслуговує компанія "Третій парк", повідомляє "Фонтанка".

Читачі сайту надіслали зображення мікроавтобуса Volkswagen, на якому вміщені портрет Маннергейма, георгіївський хрест і текст "Карл Густав Маннергейм, кавалер ордена Св. Георгія та Георгіївської зброї".

 Фото: ЖЖ soba4kі

У "Третьому парку" повідомили, що не санкціонували такої реклами і назвали її появу "провокацією".

"Ті, хто це зробив, очевидно, переслідують цілі зіпсувати городянам настрій напередодні Дня Перемоги, а також завдати шкоди репутації нашої компанії", - заявив офіційний представник перевізника.

Карл Густав Маннергейм воював у Першій світовій війні у складі Російської імператорської армії, де й отримав Георгіївський орден 4-го ступеня. Після революції 1917 року в Росії очолив армію незалежної Фінляндії, розгромив фінську Червону гвардію.

У 1940 році очолив оборону Фінляндії проти агресії СРСР. З 1941 по 1944 рік Фінляндія була союзником гітлерівської Німеччини і тримала фронт на північ від Ленінграду. У 1944 році Маннергейм підписав перемир'я з Радянським Союзом і оголосив війну Третьому рейху.

Густав Маннергейм, 1942 рік. Видно два (три?) німецькі Залізні Хрести, а от Георгія не вдягнув

Як відомо, російською владою вже кілька років організовується акція "Георгіївська стрічка", спрямована на формування історичної пам'яті про перемогу СРСР у 1945 році.

В Росії існує група активістів, які до 9 травня організовують рух автобусів із портретом Сталіна. У листопаді 2011 року вони обіцяли запустити "сталінобуси" в Севастополі, але потім виявилося, що єдина севастопольська маршрутка, обклеєна зображенням Сталіна, так і не вийшла на маршрут.

Дивіться також:

Георгіївська стрічка: поваги нуль, максимум - пропаганди. ФОТО

Хроніки радянсько-фінської війни 1940 року. ВІДЕО

Зимова війна. Як у фінських снігах загинула елітна дивізія УРСР

Радянський Союз напав на Фінляндію. У Твіттері

1939: Гітлер вітає Сталіна у газеті "Правда". ФОТО

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.