Заслужений ветеран Підмосков'я виявився нацистським посіпакою

Російське місто Пушкіно (Московська область) струсонув гучний скандал. Місцевий ветеран радянсько-німецької війни Сєрґєй Маслов, який останні 30 років вважався героєм і користувався пошаною, несподівано виявився командиром німецького карального загону.

Факт був оприлюднений за підсумками прокурорської перевірки, повідомляє "МК".

Згідно з офіційною біографією, Сєрґєй Маслов пішов на фронт добровольцем у 1941 році і гідно ніс службу в Червоній армії. В липні 1942 році він, перебуваючи у складі 11-го кавалерійського корпусу на посаді штабного офіцера зв'язку, він потрапив у німецький полон на території Білорусі.

Сам Маслов розповідав, що при цьому він дивом позбутися від важливого донесення, яке згинуло в калюжі лісової багнюки. Німці зберегли йому життя нібито тому, що поважали радянських кавалеристів, і він виховував коней супротивника аж до звільнення американськими військами в 1944 році.

Особливий акцент ветеран робив на тому, що, перебуваючи в німецькому полоні, дуже хотів повернутися додому, в СРСР.

Ветеранські організації Підмосков'я звернули увагу на ряд нестиковок у біографії Маслова - скажімо, у своїх спогадах він виступає в якості майора, то підписується як полковник і кавалер ордена Слави (в той час, коли Маслов був офіцером, таку нагороду отримували лише солдати і сержанти).

В одному з інтерв'ю Маслов розповідав, як командувач 33-ою армією генерал Масленников зняв зі своїх грудей і передав йому орден Червоної Зірки. Однак сам генерал Масленников під час війни командував не 33-ю, а 39-ю армією, а сам орден, нібито отриманий Масловим, чомусь не знайшов відображення в його обліковій картці.

Ветеран Сєрґєй Маслов

Група ветеранів ініціювала прокурорську перевірку. Співробітники Генпрокуратури Білорусі за запитом вислали своїм підмосковним колегам матеріали архівної кримінальної справи, які пролили світло на справжню історію Маслова.

Виявилося, що у 1942 році майбутній герой перейшов на бік вермахту. На допиті він указав місцезнаходження групи радянських офіцерів, що перебувала в лісі, пізніше навчав німецьких солдатів прийомам боротьби з радянськими партизанами.

Зрештою радянський лейтенант отримав чин лейтенанта вермахту, очолив каральний загін і воював проти військ союзників на території Франції, доки не був узятий в полон американцями в 1944 році.

Перебуваючи в полоні, Сєрґєй Маслов неодноразово заявляв американському командуванню про відмову від радянського громадянства. Коли в 1945 році він усе ж опинився в Радянському Союзі, то потрапив під військовий трибунал, який засудив Маслова за співпрацю з ворогом на 10 років і позбавив звання "лейтенант".

У 1980 році Одінцовський відділ військового комісаріату Московської області видав Сєрґєю Маслову безстрокове посвідчення ветерана Великої Вітчизняної війни. При цьому в 1997 році йому було відмовлено в реабілітації на підставі "наявності безперечних доказів його провини".

Однак ця відмова не завадила Маслову користуватися всіма ветеранськими пільгами і почестями, а також отримати безліч медалей, серед яких "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.", "За оборону Москви" і численні ювілейні нагороди.

Сєрґєй Маслов кладе квіти до монументу полеглих радянських воїнів

Маслов не тільки 30 років представляв себе як ветерана ЧА, але й тривалий час був головою місцевої ради ветеранів і непогано вів справи. Йому навіть хотіли поставити пам'ятник, пише "Комсомольська правда".

У листопаді 2011 року тодішній губернатор Підмосков'я Боріс Ґромов вітав місцевих ветеранів з 70-річчям битви під Москвою. Тоді Сєрґєй Маслов разом з іще 23 героями війни отримав ключі від нового автомобіля "Лада Калина".

Днями прокурор Підмосков'я Алєксандр Анікін звернувся до суду з вимогою позбавити 90-річного чоловіка статусу ветерана, а також усіх пільг і нагород. Суд відбудеться в червні.

Дивіться також:

Радянські воїни в німецькому полоні. ФОТО

Фальшиві ветерани. На урочистостях з'являються "ряжені". ФОТО

Янукович звільнив відповідального за ветеранів

Ветерани нагадали Путіну, що половину радянських фронтів очолювали українці

Інші матеріали за темою "Ветерани"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.