Спецпроект

З музею в Софії вкрали гітлерівський прапор

Полковий гітлерівський трофейний прапор часів Другої світової війни вкрадено з Національного військово-історичного музею в Софії.

Про це пише ukrinform.ua.

Про крадіжку повідомив прес-секретар Софійської окружної військової прокуратури полковник Елін Алексов.

"Військова поліція отримала сигнал про зникнення музейного експоната. Але поки не закінчиться слідство, я не можу повідомити ніякі подробиці. Можу лише підтвердити, що з історичного музею дійсно зник трофейний прапор німецького Вермахту. Як це сталося, з'ясовує слідство", - розповів він .

За словами автора болгарського сайту "Втрачена Болгарія" Пейо Колева, який є експертом з ратітетів Другої світової війни, це дуже коштовний прапор, через те, що він єдиний у своєму роді.

"Його ціна залежить від покупця. Думаю, що його вартість сягає кількох десятків тисяч євро. Але точну суму назвати складно", - сказав експерт.

При цьому, за словами П.Колева, прапор навряд чи залишиться в Болгарії.

Теми

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.