"Святотатство": в РФ обурені наміром перенести радянський пам’ятник в Болгарії

Бажання глав району у столиці Болгарії демонтувати радянський пам’ятник спричинило суперечку з Росією.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Svobodna Evropa.

 

6 травня глава Лозенецкого району болгарської столиці Софії Костянтин Павлов закликав прибрати з громадського парку пам'ятник "радянським визволителям Болгарії". Він запропонував перенести пам'ятник до Музею соціалістичного мистецтва, який був створений у 2011 році.

Однак ця пропозиція викликала різку реакцію посольства Російської Федерації. Посол РФ в Болгарії Анатолій Макаров звернувся до Павлова, заявивши про "глибоке обурення".

Макаров заявив, що там можуть бути останки радянських солдатів.

За словами посла, розкопки могили є святотатством і "можуть бути витлумачені як спроба реабілітації нацизму".

Павлов, своєю чергою, заявив у листі Макарову, що згоден з його заявою лише щодо одного питання – що адміністрація району має право сформулювати власну думку про розвиток Лозенецького району.

Павлов заявив, що пам'ятник можна перенести в музей, а якщо під монументом знайдуть останки, їх слід "поховають відповідно до гуманітарного законодавства" на місцевому кладовищі.

Також Павлов переслав лист російського посла міністру закордонних справ Болгарії і чекає на її реакцію.


Нагадуємо, що раніше демонтаж пам'ятника радянському маршалу в Празі викликав гостру реакцію в Росії та напад на чеське посольство у Москві.

Мера Праги і двох глав районів чеської столиці, серед них і Ондржея Колара, взяли під охорону через загрозу замаху на них. Чеські ЗМІ у зв'язку з ситуацією навколо можливого отруєння чеських політиків.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.