Спецпроект

Кучма і Кваснєвський просять не зіпсувати стосунки між Україною і Польщею

Державні діячі і політики, які справді хочуть процвітання України і Польщі, повинні мислити і звертати свої погляди у майбутнє, дбаючи про єдність. Примирення між країнами було досягнуто ще 10 років тому, не треба його псувати.

Про це йдеться у спільній заяві колишніх президентів України і Польщі Леоніда Кучми і Александра Кваснєвського, присвяченій річниці польсько-українського етнічного протистояння 1940-х років, яку наводить Інтерфакс.

"У пам’яті українців і поляків роз’ятреною раною залишається трагедія, яка сталася у 1943-1944 роках на Волині, Холмщині, Східній Галичині. Вона поглинула життя десятків тисяч людей, перетворила на попелища села і хутори, принесла багато страждань обом народам.

За словами президентів, причини тієї трагедії мали як історичний, так і тогочасний політичний характер. Наші предки заплатили дорогу ціну за усвідомлення того, що український і польський народи мають жити в мирі і дружбі.

"У другій половині 90-х років ХХ століття польський і український президенти взяли на себе місію патронату над процесом польсько-українського примирення, - йдеться в заяві. - У травні 1997 року ми підписали спільну заяву "До порозуміння і єднання", а у липні 2003 р. – спільну заяву "Про примирення в 60-ту річницю трагічних подій на Волині".

За словами Кучми і Кваснєвського, сторони підтримали піклування про місця поховання і пам'яті загиблих у Польщі та в Україні. Було відкрито меморіал на Личаківському цвинтарі у Львові. Тоді були закладені засади взаємного прощення і примирення.

"Схиляючи голови перед жертвами злодіянь та всіх трагічних подій, що мали місце в нашій історії, ми знову і знову висловлюємо переконання, що взаємне прощення – це шлях до повного примирення сьогоднішніх і майбутніх поколінь українців і поляків", - йдеться в заяві.

На думку авторів заяви, сильні і незалежні Україна та Польща, поєднані спільним баченням майбутнього, є найкращим вшануванням наших попередників і найважливішим спадком майбутнім поколінням.

"Напередодні 70-ї річниці трагічних подій на Волині, ми просимо наших співгромадян зробити все, щоб вшанування пам’яті жертв минулих конфліктів не стало приводом для погіршення відносин між нашими народами, - йдеться в заяві. - Ми віримо в силу добра, яка б допомогла полякам і українцям подолати історичні розбіжності, знайти спільне майбутнє в сім’ї вільних європейських народів, де правда пам’яті та поваги є важливою основою дружби і співпраці".

Як відомо, 12 липня польський Сейм планує ухвалити заяву щодо 70-ї річниці Волинської трагедії. Голова Сейму Ева Копач (партія "Громадянська платформа") заявила, що вважає за необхідне вжити слово "геноцид" у резолюції Сейму до 70-річчя Волинської трагедії.

Як відомо, 11 липня у Варшаві за участі президента Польщі було відкрито пам'ятник полякам, які стали жертвами Волинської трагедії. Меморіал являє собою 7-метровий хрест, перед яким розміщено 18 брил із назвами населених пунктів на території нинішньої України, які у 1920-39 рр. входили у склад польської держави.

Нагадаємо, президент Коморовський планує 14 липня відвідати Луцьк і вшанувати пам'ять жертв Волинської трагедії 1943-1945 років. Президент Янукович до нього не приєднається.

У червні 2011 року планувалося, що президенти Янукович і Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів у Волинській області (убитим полякам) та Люблінському воєводстві (убитим українцям). Цього досі не відбулося.

У червні 2013 року Сенат (верхня палата польського парламенту) підтримав резолюцію до 70-річчя Волинської трагедії, де події 1943 року визначаються як "етнічна чистка українськими націоналістами польського населення з ознаками геноциду".

Після цього голова Сенату Боґдан Борусєвіч заявив, що українська сторона теж може звинуватити поляків у здійсненні геноциду над українцями.

Волинська трагедія - обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені селянськими загонами самооборони з обох боків, Українською Повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

Офіційно процес примирення розпочали у 2003 році президенти Кучма і Кваснєвський, у 2006-му його продовжили Ющенко і Качинський, відкривши у селі Павлокома пам'ятники замордованим українцям і полякам. Тоді ж українські політичні і громадські діячі попросили вибачення у поляків.

Раніше польські історики і політики (за винятком кресових організацій) згоджувалися, що під час Волинської трагедії постраждали і українці. Однак тепер керівник Інституту національної пам'яті Польщі в односторонньому порядку покладає провину за українсько-польський міжетнічний конфлікт 1940-х на українців, називаючи трагедію "різаниною" і "геноцидом".

Дивіться також інші матеріали за темою "Волинська трагедія"

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.