Спецпроект

У музеях Донецька - Ніч індустріальної культури

Донецький обласний краєзнавчий музей відкриє свої двері yночі - щоб змінити уявлення про музейному просторі.

Це вже вдруге відбудеться у рамках фестивалю "Друга зміна", повідомляє ngo.donetsk.ua.

Для створення незвичайної емоційної атмосфери шляхом "занурення" публіки в історію Донецького краю будуть вперше використані аудіо - відео інсталяції, спеціально виготовлені для Ночі індустріальної культури.

Час і місце заходу: 6 липня 2013 року, з 18.00 до 2.00 в Донецькому обласному краєзнавчому музеї та в інших місцях Донецька. Також відбудуться заходи в музеї підприємства "Норд", музеї ФК "Шахтар" та деяких інших закладах.

У програмі нічної вистави:

- Живе спілкування з давньогрецьким істориком Геродотом;

- Знайомство з першими поселенцями краю (співробітниками музею, одягненими в стилізований одяг);

- "Ожилі спогади" засновника Донецька Джона Юза і прекрасних юзівчанок;

- Лабіринт із звуків і образів промислового міста;

- Фотосесія з усіма учасниками заходу;

- Можливість приміряти на себе тальм, ротонду, циліндр - одяг старої Юзівки;

- Тільки в цю ніч можна побачити і помацати руками унікальну колекцію друкарських машинок різних часів і спробувати самим "набрати текст", а також зробити свій нічний малюнок в імпровізованій Майстерні друку по тканині;

- Відкриття виставки "Промисловість Донбасу в цінних паперах і документах кін. XIX - поч. XX в. "(З приватної колекції історика Степкіна В.П.).

Дивіться також інші матеріали на теми "Донецьк" і "Донеччина"

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?