Спецпроект

В інтернеті з'явився музей німецьких діячів мистецтва у вигнанні

У середу, 18 вересня, в інтернеті відкрилася онлайн-експозиція, присвячена спадщині діячів мистецтва, вимушених бігти з Німеччини в часи націонал-соціалізму. Серед представлених у ній авторів - художник Макс Бекман, драматург Бертольд Брехт, письменник Томас Манн і багато інших.

Про це пише dw.de.

Планується, що проект "Мистецтво у вигнанні" об'єднає бази даних цілого ряду музеїв, архівів і науково-дослідних інститутів (серед них, наприклад, Єврейські музеї Франкфурта, Берліна і Мюнхена, музей "Німецька кінематека", Німецький літературний архів в Марбахі) про приблизно 8 тисяч вимушених тікати з країни представниках культурної еліти і доповнить їх відсутньою інформацією.

Мета проекту - створити універсальну базу даних діячів мистецтва, постраждалих від диктатур XX століття, і їх творів. На першому етапі проект буде стосуватися лише жертв націонал-соціалізму. Далі планується включити у віртуальну виставку також спадщину діячів мистецтва, які втекли з НДР або комуністичних диктатур Східної Європи.

На створення віртуальної експозиції з бюджету Федерального відомства у справах культури виділено 745 000 євро. Ще приблизно 2 мільйони євро планується витратити на оцифровку картин, фотографій, листів та інших архівних документів.

Проект реалізується під егідою Німецької національної бібліотеки.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.