"Шевельов - поплічник фашистів" - депутати Харківської міськради

За зняття дошки вченому-лінгвісту Юрію Шевельову проголосували 65 депутатів, проти - лише чотири.

Як повідомляє сайт Харківської міської ради, обговорення цього питання тривало близько двох годин. Перед голосуванням виступили представники громадських організацій, ініціатори встановлення дошки, історики, представники місцевої влади.

Міський голова Геннадій Кернес нагадав, що меморіальну дошку Юрію Шевельову встановили 3 вересня згідно з рішенням топонімічної комісії від 25 травня 2011 року. Але на адресу комісії надійшла заява від голови Антифашистського комітету Харківщини Нісона Ройтмана, у якій говориться про факти співпраці українського філолога з фашистським режимом. Також до міської ради надійшло звернення від мешканців будинку, де було встановлено дошку, про те, що вони не хочуть, щоб ця пам'ятна табличка була на будівлі, де вони проживають.

У Харкові знищили дошку видатному вченому, якого Добкін вважає "фашистом"

"Рішення, яке ухвалила сьогодні Харківська міська рада, стосується не наукової діяльності Юрія Шевельова, а його людських якостей, виявлених під час фашистської окупації Харкова, і його дій у цей період. Він показав себе як поплічник фашистів, і рішення про зняття пам'ятної дошки - це відновлення історичної правди для визволителів Харкова, усіх загиблих і тих, хто вижив під час Великої Вітчизняної війни, для всіх наступних поколінь", - сказав Кернес.

Так виглядала газета "Нова Україна", яка виходила в роки окупації у Харкові, і з якою співпрацював Юрій Шевельов

Мер Харкова зазначив, що звернувся до Служби безпеки України з проханням надати документи стосовно біографії Юрія Шевельова в період окупації. У відповіді СБУ говориться, що кримінальної справи стосовно філолога не було, але було порушено кримінальну справу стосовно керівника газети "Нова Україна" Шульгіна, який дав свідчення щодо Юрія Шевельова, який писав у цю газету.

Кернес не послухав учених провідних американських університетів

Про це видання розповів депутат міської ради Костянтин Кеворкян. Він повідомив, що Юрій Шевельов писав у газету "Нова Україна", яка співпрацювала з окупантами і в якій філолог працював під псевдонімом "Юрій Шевчук". Депутат зачитав мемуари самого Юрія Шевельова, у яких говорилося, що філолог навмисне уникнув служби в Червоній Армії. Крім того, він вважав, що німці виграють війну.

"Ми не розглядаємо його наукову діяльність, а вирішуємо питання, чи залишити на центральній вулиці міста меморіальну дошку колабораціоністові і людині, яка свідомо виправдовувала фашистів", - підкреслив Костянтин Кеворкян.

Так виглядала меморіальна дошка визначному вченому

У свою чергу, голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін зазначив, що всі спроби виправдати діяльність Юрія Шевельова, спрямовану на співпрацю з окупантами, викликають обурення в громадськості. "Як можна виправдати колабораціонізм страхом перед голодом, холодом, як можна виправдати бажання ситно поїсти, коли мільйони співвітчизників вмирали голодною смертю і вмирали їхні діти? А Шевельов сам визнав, що вільного житла в місті було багато, і він зайняв квартиру єврейської сім'ї, яка, швидше за все, була розстріляна", - підкреслив Михайло Добкін.
Проти знесення дошки проголосували лише четверо депутатів міськради, які представляють фракцію політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина": Максим Олексієнко, Любомир Григорець, Дмитро Бойко, Світлана Семко.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.