Спецпроект

Інститут нацпам'яті повертає радянські інтерпретації Голодомору — історик

Український інститут національної пам'яті (УІНП) вирішив відродити стару ідею про Голодомор як "вигадки ЦРУ".

Про це розповів історик, голова Державного архіву СБУ у 2008-10 рр. Володимир В’ятрович на круглому столі "Голодомор в Україні 1932-1933 років: відображення та інтерпретації в історії, літературі та мистецтві" в Києві.

"Ще довго після Голодомору люди отримували вироки за розголошення інформації про події в Україні в 1932-1933 роках, - зазначив екс-голова архіву СБУ. - Остання відома кримінальна справа заведена в липні 1945 року, вже після Другої світової війни, проти харківської вчительки Олександри Радченко, яку засудили до 10 років таборів".

На думку В'ятровича, у діяльності сьогоднішньої влади в царині політики пам'яті спостерігається регрес.

"Спочатку ми досягли того, що почали говорити про Голодомор, досягнули того, що кваліфікували його як про геноцид, - заявив історик. - Тепер на найвищому державному рівні відкинули концепцію геноциду. А нинішній директор УІНП [Валерій Солдатенко - ІП] докладає величезних зусиль, щоб довести, що Голодомор — неправильний термін. Мовляв, давайте його замінимо на нейтральне слово "голод", яке не передбачає зумисної організації".

За словами В'ятровича, заступник директора УІНП Дмитро Вєдєнєєв у своїй новій книзі "Заручниця глобального протистояння" "взагалі ретранслює давно забуті тези радянського КГБ про те, що концепція Голодомору була вигадкою ЦРУ та інструментом боротьби проти радянської влади під час холодної війни".

Як відомо, Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада, до 80-х роковин Голодомор-геноциду 1932-33 років.

Дивіться також інші матеріали за темою "Український інститут національної пам'яті"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.