У Львові презентують черговий "антитабачниківський" підручник

У Львові в рамках проекту "Історичні діалоги" відбудеться презентація нового видання посібника з історії України для учнів 10-11 класів.

Ця книга є "альтернативною до сучасного табачнівського підручника історії України", за яким навчаються у школах, повідомляють організатори заходу.

У презентації візьмуть участь:

Юрій Михальчишин – співавтор посібника, кандидат політичних наук, народний депутат України (ВО "Свобода");

Олег Фешовець – видавець посібника, директор видавництва "Астролябія", кандидат філософських наук.

Модератор заходу – Михайло Галущак, координатор проекту "Історичні діалоги".

Час і місце заходу: 30 жовтня 2013 року о 16:00 у конференц-залі Львівського палацу мистецтв (вул. Коперника, 17).

Під час зустрічі відбудеться дискусія на теми:

- Чи шкільний підручник може стати інструментом вироблення колективної пам’яті та формування ідентичності?

- Чи потрібно переписувати історію?

- Як будувати свої відносини із учорашніми ворогами?

- Наскільки критичним повинен бути історик щодо національної пам’яті?

- На основі чого нація повинна будувати свої цивілізаційні парадигми?

- Історія України у Європі чи історія європейської України? Чи потрібно у глобалізованому світі акцентувати на досвіді національної пам’яті?  

- Історія України чи історія українців? Де місце історичної пам'яті національних меншин?

- Чого вчить історія? Чи вивчення минулого має прикладну функцію?

Як відомо, у жовтні 2012 року Міносвіти направило в головні управління освіти лист, у якому забороняє використовувати в навчальному процесі підручники, не погоджені міністерством.

Альтернативним же підручником зацікавилися зацікавилися у прокуратурі.

Нагадаємо, в березні 2011 року Табачник повідомив, що в нових підручниках з історії для 11-го класу "всюди буде відновлено термін "Велика вітчизняна війна". Тоді ж стало відомо, що в одному з видань нових підручників зник розділ "Русифікація".

У вересні 2011 року стартувала громадська кампанія "Антитабачниківські уроки історії".

У січні 2011 року Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання підручника з історії України, який "містив би правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Дивіться також інші матеріали за темами "Освіта" і "Табачник"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.