Табачник забороняє використовувати альтернативний підручник

Міністерство освіти і науки направило в головні управління освіти лист, у якому сказано, що всі підручники і посібники, які використовуються в навчальному процесі, мають бути погоджені міністерством.

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на депутата Львівської міськради (партія "Україна Соборна") Юрія Кужелюка.

"Відповідно, у посібниках з історії України, які додатково видані у Львові, і містять факти про національно-визвольну боротьбу, Голодомор, УПА та інші історичні події, які не ввійшли в рекомендований Міністерством освіти підручник, такого узгодження немає, тому їх використовувати заборонено", - заявив Кужелюк.

З його слів, коли два роки тому розроблялася концепція цього навчального посібника, то жодного закону Львів не порушував.

"Адже ми так і назвали це видання - посібником, а не підручником, тому що останні мають бути з міністерським грифом, - заявив депутат. - Зате використовувати посібники можна було з дозволу місцевих органів".

За словами Кужелюка, міністр освіти Дмитро Табачник не витримав такої "неслухняності" і його міністерство видало наказ, відповідно до якого "без міністерського узгодження і грифа не можна використовувати в навчальному процесі нічого".

"Таке враження, що незабаром ми одержимо наказ, треба прославляти Сталіна", - додав депутат.

Так виглядає одна зі сторінок "альтернативного" посібника. Більше дивіться на ІП

Tакож, з його слів, у листі міністерства зазначено, що керівники навчальних закладів будуть нести персональну відповідальність за порушення указу, тобто за використання на уроках історії посібників, які містять факти, викинуті з офіційного підручника.

Як відомо, новий посібник з історії України випущено на замовлення Львівської міськради - ним користуватимуться як додатковим підручником для вивчення історії у 5 класі.

У книзі є факти, яких нема в "офіційному" підручнику - зокрема, те, що стосується Голодомору й УПА. Також у книжці детальніше описані дисидентський та рух шістдесятників, Українська революція, зокрема, Холодноярська республіка.

Посібником зацікавилися в інших областях України і в прокуратурі.

Нагадаємо, в березні 2011 року Табачник повідомив, що в нових підручниках з історії для 11-го класу "всюди буде відновлено термін "Велика вітчизняна війна". Тоді ж стало відомо, що в одному з видань нових підручників зник розділ "Русифікація".

У вересні 2011 року стартувала громадська кампанія "Антитабачниківські уроки історії".

У січні 2011 року Львівська міськрада передбачила у бюджеті півмільйона гривень для видання підручника з історії України, який "містив би правдиві матеріали про історичні події в Україні, а не викривлені Міносвітою".

Дивіться також: "Замість альтернативного підручника львівська влада видасть плакат"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.