Поховання голови Гестапо знайшли на єврейському кладовищі

Керівник Гестапо [політичної поліції Третього рейху] Генріх Мюллер похований на єврейському кладовищі у берлінському районі Мітте.

Про це повідомляє "Шпіґель" із посиланням на таблоїд Bild.

"Тіло Мюллера було поховане в масовій могилі у 1945 році", - цитує газета директора Центру пам'яті опору нацизму Йоганна Тухеля, який знайшов інформацію про шефа Гестапо у музейних архівах.

Також Bild опублікував офіційний документ, де представники району Мітте підтверджують факт поховання.

Досі вважалося, що Мюллер пережив Другу світову. За повідомленням західних спецслужб, улітку 1949 року його нібито бачили в Карлових Варах [тодішня Чехословаччина].

"Розвідники помилялися, - зазначив з цього приводу Тухель. - Тіло Мюллера поховальна команда знайшла в серпні 1945 року в тимчасовій могилі біля колишнього Імперського міністерства авіації [навпроти цієї споруди розташовувався офіс Гестапо - ІП].

 Могила єврейського філософа Мозеса Мендельсона, похованого на Мітте, і фото Генріха Мюллера. Колаж: Bild.de

Схоже, начальник Гестапо загинув під час фінального радянського наступу на Берлін - 2 травня 1945 року або кількома днями пізніше. 

У серпні тіло Мюллера - за словами Тухеля, на ньому був генеральський мундир із посвідченням особи - перепоховали разом із іншими жертвами на єврейському кладовищі у центрі міста. Пізніше через бюрократичну плутанину інформація про місце поховання зникла.

Пам'ятник євреям-жертвам нацизму на кладовищі в Мітте. Встановлений у 1985 році

"Те, що один із найбільш жорстоких нацистських злочинців виявився похованим на єврейському кладовищі - це обурлива нетактовність, яка паплюжить пам'ять жертв Голокосту", - прокоментував знахідку голова Німецької єврейської ради Дітер Ґрауманн. В юдейському праві земля на кладовищі вважається святою.

Як відомо, у серпні 2013 року у Берліні зрівняли з землею могилу автора нацистського гімну Горста Весселя, оскільки це місце стало культовим для неонацистів.

У березні 2012 року з тих же причин влада австрійського міста Леондінге знесла надгробний пам'ятник із могили батьків Адольфа Гітлера.

У липні 2011 року з тих же причин за рішенням місцевої влади Німеччини було знищено могилу одного з чільних діячів нацистської партії Рудольфа Гесса. Прах Гесса при цьому спалили й розвіяли над морем.

Генріх Мюллер - начальник Гестапо [німецька абревіатура від "таємна державна поліція"], політичної поліції у складі Головного управління імперської безпеки Третього рейху. Його повоєнна доля була однією з найбільших таємниць XX сторіччя, ставши частиною конспірологічних теорій.

Мюллер - організатор "остаточного вирішення єврейського питання" нацистами. Оберштурбанфюрер СС Адольф Ейхман, який керував "єврейським" відділом у Гестапо, був безпосереднім підлеглим Мюллера. Разом вони планували депортацію і знищення європейських євреїв.

Дивіться також інші матеріали за темами "Нацизм" і "Некрополі"

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.