КМДА ХОЧЕ ВСТАНОВИТИ ТЕРЕЩЕНКА ЗАМІСТЬ ЛЕНІНА

В Київській міській державній адміністрації пропонують встановити на порожній після падіння Леніна постамент київському підприємцю і меценату XIX сторіччя Ніколі Терещенку.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав заступник голови КМДА Руслан Крамаренко.

"Знесення Леніна нагадує 1917 рік. Одна революція знесла іншу. Для мене - це вандалізм", - зазначив чиновник. - Але оскільки вже так сталося, думаю, найправильнішим і об'єктивнішим для всіх киян буде поставити на цьому місці пам'ятник Ніколі Терещенку".

Терещенкові кияни зобов'язані появою Національного художнього музею, КПІ, Театру оперети, Володимирського собору, лікарні Охматдит і багато чого іншого, пояснив свою пропозицію Крамаренко.

"Тим більше кварталом вище знаходиться Терещенківська вулиця", - додав чиновник.

Пізніше замголови пообіцяв прийняти на побудову пам'ятника Терещенкові і пропоновані Михайлом Добкіним 100 тисяч гривень "для відбудови Леніна".

Київський підприємець Гарик Корогодський написав у своєму Facebook, що готовий фінансово підтримати пропозицію Крамаренка.

"Я в долі, написав Корогодський. - При чому від влади вимагається тільки рішення. Інших дольщиків теж знайду сам, обіцяю".

Нікола Артемійович Терещенко (1819-1903) - уродженець Сумщини, з ранніх років почав займатися бізнесом. Чумакував між Кримом і Глуховим, але справжнього успіху досяг, коли зосередився на виробництві цукру.

З 1875 року мешкає в Києві, де активно займається благодійною діяльністю і будує освітні заклади і церкви. Виділив значні кошти на будівництво Володимирського собору, був одним з інвесторів будівництва у Києві Політехнічного інституту.

Читайте також про доньку Ніколи Терещенка - засновницю Київського музею мистецтв Варвару Ханенко

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.