КМДА ХОЧЕ ВСТАНОВИТИ ТЕРЕЩЕНКА ЗАМІСТЬ ЛЕНІНА

В Київській міській державній адміністрації пропонують встановити на порожній після падіння Леніна постамент київському підприємцю і меценату XIX сторіччя Ніколі Терещенку.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав заступник голови КМДА Руслан Крамаренко.

"Знесення Леніна нагадує 1917 рік. Одна революція знесла іншу. Для мене - це вандалізм", - зазначив чиновник. - Але оскільки вже так сталося, думаю, найправильнішим і об'єктивнішим для всіх киян буде поставити на цьому місці пам'ятник Ніколі Терещенку".

Терещенкові кияни зобов'язані появою Національного художнього музею, КПІ, Театру оперети, Володимирського собору, лікарні Охматдит і багато чого іншого, пояснив свою пропозицію Крамаренко.

"Тим більше кварталом вище знаходиться Терещенківська вулиця", - додав чиновник.

Пізніше замголови пообіцяв прийняти на побудову пам'ятника Терещенкові і пропоновані Михайлом Добкіним 100 тисяч гривень "для відбудови Леніна".

Київський підприємець Гарик Корогодський написав у своєму Facebook, що готовий фінансово підтримати пропозицію Крамаренка.

"Я в долі, написав Корогодський. - При чому від влади вимагається тільки рішення. Інших дольщиків теж знайду сам, обіцяю".

Нікола Артемійович Терещенко (1819-1903) - уродженець Сумщини, з ранніх років почав займатися бізнесом. Чумакував між Кримом і Глуховим, але справжнього успіху досяг, коли зосередився на виробництві цукру.

З 1875 року мешкає в Києві, де активно займається благодійною діяльністю і будує освітні заклади і церкви. Виділив значні кошти на будівництво Володимирського собору, був одним з інвесторів будівництва у Києві Політехнічного інституту.

Читайте також про доньку Ніколи Терещенка - засновницю Київського музею мистецтв Варвару Ханенко

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Життя в затінку комина. Подорож в Аушвіц. Частина 1

В’язень підійшов до огорожі, звів руки долонями вверх, як давні праведники при молитві й важко опустився на дроти. Сухо затріскотіли блакитні вогники й електричний струм зім'яв його лице зморшками болю…"

Серце фабрики смерті. Подорож в Аушвіц. Частина 2

...Проходячи через газову камеру, зловила себе на тому, що постійно скошую очі на отвір у стелі. Десятки літ тому над головами збитих у одну масу людей там з'являлося обличчя без рис – бо ж маски знеособлені – і сипалися жовтуваті гранули...