Тих, хто валить Ленінів, просять не чіпати об'єкти з реєстру пам'яток

Український національний комітет Блакитного щита просить революційно налаштованих активістів не знищувати монументи, які перебувають у реєстрах пам'яток національного чи місцевого значення.

Про це Історичній Правді повідомили в організації Blue Shield Ukraine.

На прохання пам'яткоохоронців з різних областей України комітет Блакитного щита нагадує активістам, що демонтують статуї Леніна або інші пам'ятники тоталітарного режиму: деякі монументи взяті на облік як пам'ятки національноного або місцевого значення.

Демонтаж цих об'єктів передбачає дотримання певних процедур.

"Перевірте, чи монумент, який ви хочете демонтувати, не є пам'яткою! - просять захисники культурної спадщини. - Спробуйте сконтактувати зі службами охорони пам'яток або краєзнавчими музеями".

За словами музейників, треба якось зупиняти "неконтрольований ленінопад", щоб хоч щось зберегти для музеїв.

Частину пам'яток національного значення перераховано на сайті Кабміну, однак цей список неповний, нагадують в організації.

Як відомо, Український комітет Блакитного щита створено після погрому у фондосховищах Музею історії Києва, який стався в ніч з 18 на 19 лютого на верхніх поверхах Українського дому. Події відбулися після того, як будівля перейшла під контроль міліціонерів.

Нагадаємо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка. Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 19 пам’ятників Леніну.

Також за останні кілька днів було демонтовано або знищено більше 50 пам'ятників Леніну.

Blue Shield ("Блакитний щит") - міжнародна організація при ICOMOS (Міжнародна рада з питань пам'яток та визначних місць) для захисту світової культурної спадщини, якій загрожують війни і природні катастрофи.

Організацію називають "культурним Червоним Хрестом", який керується положеннями Гаазької конвенції (1954) про захист культурних надбань у випадку збройних конфліктів.

Літерна справа нкдб "Казачі полки"

Про російські казачі частини, що воювали на боці нацистської Німеччини, москва намагається не згадувати взагалі, особливо напередодні відзначення 80-ї річниці від дня перемоги у війні. Серед документів, датованих 1944–1945 роками, в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігається літерна справа під назвою "Казачі полки".

Сходіть на кладовище. Уривок з книжки "А тепер і спитати немає в кого... Як дослідити історію свого роду?"

Книжка «А тепер і спитати немає в кого», що незабаром вийде у видавництві Лабораторія, — це практичний путівник у світ генеалогії, що допоможе крок за кроком зібрати і зберегти навіть найменші уламки родинної пам’яті. З чого розпочати дослідження свого роду, як шукати інформацію, аналізувати документи, працювати з архівами, фотографіями і ДНК-дослідженнями — українська етнологиня Анна Ніколаєва детально і водночас доступно пояснює, як дізнатись більше про власну родину і зрозуміти себе.

Полювання на «Ворона»

Історія про участь росіян у Другій світовій війні «на іншому боці» неабияк псує пропагандистські кліше кремля. Про сотні тисяч росіян із тавром зрадників, колаборантів, запроданців, які співпрацювали з нацистами, намагаються не говорити. Особливо москву дратує будь-яка згадка про найвідомішого зрадника – генерала Власова.

Політичний марафон: від кандидата до депутата

"Із задоволенням можу констатувати той факт, що на виборчу компанію я не витратив ані копійки, Сьогодні це звучить, мабуть, одіозно, але так дійсно було".