Міносвіти зніме табачниківські заборони з підручників - Квіт

Міністерство освіти планує зняти заборону на використання підручників, що були надруковані у минулі роки.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на міністра освіти Сергія Квіта.

"Будуть зняті заборони на використання підручників, які друкувалися у передні роки. Буде загальна лібералізація", - сказав Квіт.

При цьому він підкреслив, що міністерство не планує переписувати підручники з історії.

"Історією повинні займатися історики, - наголосив міністр. - Ми не будемо займатися ідеологічним втручанням в історію. Хай історики пишуть таку історію, як вони вважають за потрібне. Тут буде домінувати професійний підхід".

Він запевнив, що переписувати підручники навпаки точно ніхто не буде.

Міністр підкреслив, що наразі важливим є питання ухвалення нового закону про вищу освіту, а також щодо прийняття рамкового закону про освіту загалом.

На його переконання, велику роль у напрацюванні цих законів має зіграти громадськість.

Чиновник також повідомив, що найближчим часом має вирішити питання щодо необхідного фінансування для забезпечення проведення незалежного зовнішнього оцінювання. Він пояснив, що певні кошти на це вже були витрачені, але є потреба у ще 10 млн грн.

"ЗНО ми повинні в цьому році втримати в нормальному професійному стандарті. В Україні ЗНО має кредит довіри і воно повинно працювати саме в такому вигляді доти, доки в Україні ми не відчуємо наслідки реальних реформ вищої та середньої школи", - прокоментував Квіт.

Він також сказав, що міністерство ініціюватиме відокремлення від своєї структури Вищої акредитаційної комісії, щоб зробити її незалежною.

Як відомо, у жовтні 2012 року Міносвіти під керівництвом Дмитра Табачника направило в головні управління освіти лист, у якому заборонило використовувати в навчальному процесі підручники, не погоджені міністерством.

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.