Спецпроект

Куратором виставки артефактів із Межигір'я буде художник Ройтбурд

26 квітня у Національному художньому музеї України відкриється виставка "Кодекс Межигір'я".

"Окрім примарного золотого батона в Межигір'ї знайшлося чимало речей, цікавих саме з мистецької точки зору, - йдеться в анонсі виставки. - Стародруки і коштовні книги, скульптури, ікони, живописні твори, посуд, предмети інтер'єру, колекційна зброя і сувеніри. Серед них виявились як справді унікальні твори, так і відвертий несмак і підробки".

За рішенням групи експертів-музейників і організації "Блакитний щит" так звані "скарби Межигір'я" було передано на тимчасове збереження до НХМУ. Пізніше до них було долучено деякі предмети з будинку Віктора Пшонки.

Від початку публічна презентація не входила в плани музею. Та коли зали першого поверху почали заповнюватися різним добром, яке випромінювало специфічну "ауру" і провокувало, було вирішено, що громадськість має це побачити і зробити свої висновки.

Запрошений музеєм куратор - художник Олександр Ройтбурд - запропонував побудувати експозицію за принципом книги-опису, щоб уникнути ціннісної оцінки і не заважати предметам промовляти і свідчити.  

Над втіленням ідеї публічної презентації працювали відомі молоді митці Олександр Бурлака й Іван Мельничук, які у своїй мистецькій практиці критично переосмислюють простір з його предметним та семантичним навантаженням.

"Цей волаючий несмак у всіх сенсах повчальний, - наголосив Ройтбурд. - Якби в четвертого президента нашої стражденної країни був менш жлобський смак і, не дай боже, кабінет і дачка скромніші - то, гляди, вся жлобська тусовка, яка кличе себе "елітою", почала би мірятися не розкішшю, гідною циганських баронів, а скромністю і демократизмом. А там, може, і рівень корупції присох, і клептократія прив'янула... Вплив стилю на етичний клімат не варто недооцінювати".

Під час експонування заплановано зустрічі  з художниками, арт-критиками, політиками, представниками владних інституцій, вузькими фахівцями, відкриті дискусії й інші публічні заходи.

Виставка триватиме до 27 липня 2014 року.

Як відомо, у березні 2014 року в НХМУ передали цінності з маєтку екс-голови Генпрокуратури Пшонки.

Тоді ж повідомлялося, що близько 500 цінних артефактів, знайдених у Межигір'ї, вивезли до Національного художнього музею, де з них готують експозицію.

Після цього музейників припинили пускати на територію екс-резиденції.

Олександр Ройтбурд - художник, куратор, колекціонер, теоретик сучасного мистецтва. Останні 20 років входить в першу десятку українських художників. Засновник асоціації "Нове мистецтво", директор ЦСМ Сороса (Одеса), директор Галереї Марата Гельмана в Києві.

Комітет Блакитного Щита - міжнародна неурядова організація під егідою ООН, що захищає об'єкти культурного надбання під час збройних конфліктів і природних катастроф. Створений в Україні 21 лютого. Члени організації нині протистоять мародерству і нищенню пам'яток.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.