Мобільному зв'язку - 41 рік. ФОТО

41 рік тому було здійснено перший дзвінок з мобільного телефону у світі. 3 квітня 1973 року інженер компанії Motorola Мартін Купер вперше подзвонив із прототипу стільникового телефонного пристрою - прямо з вулиці.

Стоячи навпроти готелю "Хілтон" на Шостій авеню в Нью-Йорку, Купер подзвонив керівникові дослідницького відділу компанії Bell Laboratories Джоелу Енгелю, котрий перебував на прес-конференції в будівлі готелю.

"Я сказав: "Джоел, я тобі двоню зі стільникового телефону, справжнього стільникового, переносного, я можу тримати його однією рукою", - згадує Купер. - Мені здалося, що я почув, як скреготнули його зуби, але Енгель ввічливо закінчив дзвінок".

Bell Labs належали компанії AT&T - конкуренту "Мотороли" на ринку мобільного зв'язку. Однак вони зосереджувалися на так званих "автомобільних" телефонах - це були апарати вагою під 15 кг, розташовані у салонах авто.

 3 квітня 1973 року, момент першого дзвінка з мобільного

Підрозділу, в якому працював Купер, удалося сконструювати пристрій вагою трохи більше 1 кг. Його вже можна було назвати "переносним".

"Ми показали прототип президенту США, - згадує Купер. - І Рональд Рейган сказав: "Чому ми всі не можемо користуватися таким?"

Мартін Купер розмовляє за допомогою першого комерційного мобільного апарату DynaTAC. Цей телефон з'явився на ринку у 1983 році

На ринок перший комерційний мобільний телефон вдалося вивести аж через 10 років, у жовтні 1983-го - це був апарат під назвою DynaTAC. Він коштував $3,9 тисяч - приблизно $10 тисяч на сучасні гроші.

"Ми були впевнені, - говорить Купер. - Колись така штука буде у кожного".

В Україні перший мобільний зв'язок здійснив 1 липня 1993 року тодішній президент Леонід Кравчук (дивись ВІДЕО).

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.