Окупаційна влада встановлює в Севастополі імперські символи

У центрі Севастополя, поряд із площею Нахімова, відкрили пам'ятник адміралу часів царської Росії Дмитру Сенявіну.

Про це повідомляє УНІАН.

У відкритті пам'ятника взяли участь "статс-секретар, заступник міністра оборон РФ Ніколай Панков, командувач Чорноморським флотом адмірал Алєксандр Вітко, і так званий "в.о. губернатора" Севастополя Сергій Міняйло.

Монумент є подарунком Міністерства оборони Російської Федерації місту-герою Севастополю.

Пам'ятник встановлено на місці знесеного кілька днів тому за вказівкою міської влади пам'ятного знаку "10 років Військово-морським Силам України" (коли в 2002 році урочисто відкривався цей пам'ятний знак, планувалося, що з часом на цьому місці буде споруджено пам'ятник, пов'язаний із ВМС України).

За даними джерела агенції, своє невдоволення у зв'язку з відкриттям пам'ятника висловлюють представники місцевої громадської організації "Діти війни", яка багато років добивалася права встановлення в цьому місці пам'ятника дітям війни, які брали участь у обороні та звільненні Севастополя (за даними організації, в роки війни в Севастополі загинули 46 школярів).

Вони вважають, що пам'ятник дітям війни має знаходитися саме тут у зв'язку з близьким розташуванням Вічного вогню біля монумента "Героїчним захисникам Севастополя в 1941-1942 рр.", біля якого школярі міста на посту №1 багато десятків років несуть почесну варту.

В організації також вважають, що логічніше пам'ятник Сенявіну було б встановити на однойменній вулиці.

Раніше повідомлялося про інші випадки встановлення пам'ятників, що прославляють імперську велич Росії, в тому числі шляхом плюндрування українських і єврейських пам'ятників на території Криму.

Так, 22 квітня повідомлялося, що в Севастополі невідомі сплюндрували пам'ятник жерствам Голокосту - вандали зафарбували написи червоною фарбою й намалювали на меморіалі герб СРСР.

Пізніше, 24 квітня, з'явилося повідомлення, що в Бахчисараї міськрада хоче створити пам'ятник "зеленому чоловічку" (представнику російських військ, що брали участь в анексії Криму).

6 травня у Севастополі на алеї міст-героїв напис "Київ" замінили на "Слов'янськ".

Дмитро Сенявін (1763-1831) — дворянин із Калузької губернії, учасник війн між Російською та Османською імперіями в 1787-1809 роках. Командувач Балтійським флотом у 1925-1930 рр.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.