За війну УПА знищила більше 12 тисяч німців - історики

Жертвами антинімецьких операцій Української повстанської армії стали 12-13 тисяч німців.

Про це на публічній дискусії "Ціна Перемоги: вклад українців у розгром нацизму" повідомив кандидат історичних наук, науковий співробітник Українського інституту національної пам'яті Ярослав Антонюк.

"Ця цифра не співмірна із загальними втратами у Другій світовій війні, - додав директор УІНП, кандидат історичних наук Володимир В’ятрович. - Проте якщо порівнювати, скільки німців загинуло від рук польських чи радянських партизанів, то це співмірні цифри".

За словами історика, коли говорять про співпрацю українських націоналістів із владою Третього рейху, то часто забувають, що націоналісти всього на 2 тижні довше співпрацювали з нацистами, ніж Йосип Сталін.

Після проголошення Акту відновлення Української Держави, не погодженого з німцями, були заарештовані очільники ОУН, а Степан Бандера усю війну відсидів в німецькому концтаборі Заксенгаузен.

У німецьких документах 1941-1942 років зазначено, що, крім ОУН(б), в Україні немає жодного серйозного руху опору. Перша антинімецька акція УПА сотні Перегіняка-"Коробки" була здійснена в ніч із 7 на 8 лютого 1943 у райцентрі Володимирець (Рівненська область).

"Радянська влада знала про боротьбу УПА проти нацистів, проте у своїй пропаганді і далі говорила про її співпрацю з німцями, - підкреслив В'ятрович. - Німці натомість подавали інформацію, нібито УПА – це спецоперація Кремля".

Влітку 1943 року антинімецька боротьба з Волині перекинулась на терени Галичини, де було створено УПА-Захід. Виникали цілі "повстанські республіки" - території, які контролювалися УПА. З метою придушення повстанського руху німці проводили масштабні військові операції із використанням армії.

За підрахунками рівненського історика Денищука, лише протягом 1943 року було зафіксовано 2956 бойових зіткнень підрозділів УПА із німецькими силами.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.