В Запоріжжі хочуть перенести дату заснування міста на 800 років

Запорізька міська рада має намір змінити офіційну дату заснування міста з 1770-го на 952 рік. Замість катерининської фортеці на руїнах козацької Січі буде поселення часів літописної княгині Ольги.

Про це йдеться в проекті рішення міськради "Про уточнення дати заснування Запоріжжя", текст якого мають Українські Новини.

Згідно з документом, міськрада має намір прийняти остаточний звіт робочої групи з уточнення дати заснування міста і змінити офіційну дату заснування.

Робоча група дійшла висновку, що роком заснування міста вважається 952 рік на підставі трактату візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного "Про управління імперією" (складений у 943-953 роках) як першої письмової згадки про існування городища на обох берегах Дніпра і острові Хортиця (розташований в центрі Запоріжжя).

Якщо рішення затвердять, цьогоріч у жовтні Запоріжжя святкуватиме своє 1062-річчя.

Зараз датою заснування міста вважається 1770 рік, коли розпочалося будівництво Олександрівської фортеці, від якої пішло перша назва міста - Олександрівськ. У 1775 році фортецю добудували - й імперська армія знищила останню Запорізьку Січ.

Олександрівська фортеця була споруджена на землях Війська Запорізького під час і після чергової війни (1768-1774)  між Російською та Османською імперіями. Вона мала захищати південь України від нападів Кримського Юрту і турків.

Гарнізон Олександрівська складали козаки. Укріплення розташовувалося на початку Дніпровської фортечної лінії від Дніпра до Азовського моря (нинішнього Бердянська).

Як відомо, в 1552 році український шляхтич із Великого князівства Литовського Дмитро "Байда" Вишневецький спорудив на острові Мала Хортиця замок. Але й до того часу острів регулярно заселявся людьми - від епохи бронзи до слов'янсього городища Середньовіччя.

В Українській СРР 1921 року місто було перейменоване на Запоріжжя.

У тексті візантійського імператора Хортиця згадується під час опису річкового маршруту із Київської Русі Дніпром і Чорним морем до Костянтинополя [нині Стамбул]. Царственний історик називає Хортицю островом Святого Георгія і так описує перебування руських мандрівників:

"На цьому острові вони здійснюють свої жертвоприношення, оскільки там стоїть величезний дуб: жертвують живих півнів, застромлюють і стріли довкола [дуба], а інші - шматочки хліба, м'ясо і що має кожен, як велить їхній звичай. Кидають вони і жереб на півнях: чи зарізати їх, чи з'їсти, чи відпустити їх живими. Від цього острова роси [Ρωσία - грецька назва Русі] не бояться печенегів, доки не опиняться в річці Селіна [дельта Дунаю].

Варто зазначити, що в тексті Костянтина Багрянородного вперше зафіксовано письмову згадку про тодішній найпівденніший форпост Київського князівства на Дніпрі - Витич ("Вититсев". У 2007 році село Витачів Обухівського району Київщини відзначало 1050-ліття з моменту першої літописної згадки про поселення.

Дивіться також інші документи за темою "Запоріжжя"

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.