На честь загиблих в АТО просять називати вулиці

Український інститут національної пам’яті звертається до органів місцевого самоврядування з пропозицією вшанувати пам’ять військовослужбовців, які загинули під час антитерористичної операції.

Про це повідомляє офіційний сайт УІНП.

За словами координатора програми УІНП із вшанування пам’яті загиблих військовослужбовців Павла Подобєда, Україна втратила у боях із ворогом понад 200 солдатів та офіцерів Збройних сил, Прикордонної служби, Національної гвардії та СБУ.

УІНП пропонує органам місцевого самоврядування провести комплекс заходів, щоб ушанувати загиблих земляків. Йдеться про встановлення пам’ятників або меморіальних дошок на честь загиблих, присвоєння вулицям їхнього імені.

Інститут також просить органи місцевого самоврядування рекомендувати управлінням освіти перший урок у школах 1 вересня 2014 року розпочати із вшанування пам’яті загиблих захисників України хвилиною мовчання.

"Загиблі військовослужбовці – герої незалежної України, - наголосив Подобєд. - Ми маємо гідно вшанувати їхню пам’ять, щоб молоде покоління знало, хто віддав своє життя за їхнє майбутнє".

За його словами, УІНП звернувся до Київського міського голови та Київської міської ради із проханням провести заходи, щоб вшанувати пам’ять загиблих співробітників МВС киян Родіона Добромолова та Володимира Кравчука.

Добромолов Родіон – солдат спецпідрозділу МВС "Азов", загинув під час штурму захопленого ворогом управління МВС у м. Маріуполь, похований у м. Києві. Залишилась дружина та неповнолітня дочка.

Кравчук Володимир – лейтенант, командир 2-го взводу 1-ої роти 1-го батальйону спеціального призначення "Барс" МВС України, загинув від кулі снайпера у бою за селище Ямпіль.

Iнші матеріали за темами "Топоніміка" та "Історична пам'ять"

Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про "перевернутий" прапор

Спекуляції довколо необхідності поміняти місцями кольори національного та державного стягу вийшли у стадію апогею. Відомий історик і дослідник геральдики, спираючись на джерела, спростовує найбільш популярні міфи.

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Бомби, облави, містика. Львів напередодні вигнання нацистів

"Людей опанувало шаленство молитви. На подвір'ях вибудовували маленькі вівтарці, повсюди були квіти, свічки, релігійні пісні. І ми у нашій "кімнатці навкарачки" зробили собі маленький вівтарик і цілими днями молилися. Чотки, новенни, рорати, релігійні піснеспіви, святі іконки; то тривало годинами, більше того, цілими днями. Навіть як на дитину, охрещену три і пів рази, було того всього трохи забагато...".

Олег Штуль. Забутий провідник мельниківської ОУН

"Нехай сьогодні ми пишемо найсумніші речі – спогади. Але боротьба триває. І вона триватиме аж до перемоги. Чи ми її побачимо? Чи скоро? Це для історії мало важить. Але побачить її Київ – Золотоверхий наш натхненник. І коли не зустріне нас, то кращих від нас", – писав Олег Штуль у 1962 році.