ВЛАДА ПОЛТАВЩИНИ ЛІКВІДОВУЄ НАГАДУВАННЯ ПРО СРСР

Голова Полтавської ОДА Віктор Бугайчук підписав розпорядження "Про заходи з усунення наслідків панування тоталітарної ідеології колишнього СРСР на території Полтавської області".

Про це повідомляє Полтавщина.

"На територіях багатьох комунальних закладів, особливо навчальних, зберігаються [радянські] постаменти, п’єдестали, барельєфи і таке інше, — роз'яснив документ заступник голови ОДА Роман Чабановський. — Не повинно бути так, що в часи незалежності України діти ходять під пам’ятниками тих катів, які своїми діями нічим не відрізнялись від того, що сьогодні робить влада Росії".

Розпорядження передбачає створення робочої групи, яка контролюватиме виконання заходів з демонтажу тоталітарної символіки.

ОДА зобов'яже райдержадміністрації області до 1 вересня цього року розробити відповідні плани заходів та забезпечити їх виконання. Для міськвиконкомів це розпорядження матиме рекомендаційний характер.

Про плани щодо подальшої долі демонтованих артефактів радянської доби не повідомляється. На думку редакції ІП, добре було б залучити до процесу експертів - скажімо, з Полтавського краєзнавчого музею. Щоб випадково не ліквідувати зайвого.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.