Спецпроект

Центральний архів-музей мистецтва покаже свої артефакти онлайн

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України започатковує віртуальний проект "АРХІВажлива Справа", в якому презентуватиме артефакти, що зберігаються в установі.

Проект присвячено 23-ій річниці Незалежності України, повідомляється на FB-сторінці установи.

Всі охочі зможуть не тільки побачити електронні копії архівних документів, але й дізнатися, коли і яким чином ці артефакти потрапили до архіву-музею, які особисті й історичні колізії супроводжували їхню появу на світ.

Архівісти обіцяють щотижня вивішувати на сторінці Facebook автографи, ноти, живопис (включно з ексізами), листи, маловідомі фото та інші речі, пов'язані з мистецтвом України.

Наразі в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтв зберігаються 1403 фонди (з них 1281 – особового походження), які налічують понад 300 тисяч справ, а також близько 200 тисяч друкованих видань та понад 17 тисяч музейних предметів.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.