Путін доручив переписати історію Криму

Президент РФ на зустрічі з молодими вченими-істориками відзначив "необхідність написання" історії Криму, нагадавши про "глибоке історичне коріння" Криму з Росією.

Про це повідомляє сайт Кремля.

"Те, що треба звернутися до цієї роботи, цієї теми, до історії Криму - звичайно. Це актуально сьогодні і, зрозуміло, було б непогано, якби ви і ваші колеги, які в Криму живуть і працюють, щоб вони до цієї теми звернулися і нею зайнялися. Ми із задоволенням підтримаємо, я поговорю з урядом, навіть на урядовому рівні підтримаємо", - сказав Путін.

За його словами, російським вченим необхідно написати історію Криму, "доки її не написав хтось інший".

"Ви прямо відмовляєте своїм колегам українським у презумпції невинності, апріорі вважаєте, що там все політизуватиметься", - зазначив Путін.

Про діяльність бандерівського підпілля читайте у матеріалі з циклу "Наш Крим" - "Тризуб і Тамга: ОУН в Криму"

Президент РФ сказав, що в деяких питаннях до них (українських істориків) все-таки доведеться прислухатися. 

"Деякі речі такі очевидні, що заперечувати їх неможливо", - сказав він.

Дивіться також:

Фантомні болі Імперії. Чи могла Україна втратити Крим у 1990-х

"Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно русскім"

Як Крим "ісконно русским стал". Імперський крок Катерини

Унікальні фото депортованих кримських татар

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Українці, які створили Російську імперію

Відбудова Криму Українською РСР після війни

Як депортували кримських татар і що з того вийшло

Шагін-Гірей. Сокіл, впольований двоголовим орлом

Анексія 1783 року. Як імперія окупувала Кримський Юрт

Кримський похід 1918 року. Українська армія на півострові

Постанова про депортацію і перетворення Криму на область РРФСР

"Принуждение к союзу": як Крим став "ісконно русскім"

Два береги одного Степу. Про дружбу козаків і татар

Північно-Кримський канал. Історія будівництва

Інші матеріали за темою "Крим"

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.