Е-архів визвольного руху публікує спогади головного судді ОУН Володимира Горбового

Ознайомитися з архівними документами про відомого українського військовика та юриста відтепер можна он-лайн.

Центр досліджень визвольного руху до річниці смерті відомого українського юриста, активного діяча УВО та ОУН, політв'язня нацистських та радянських таборів у 1940-1970-х рр. Володимира Горбового публікує у електронному архівів avr.org.ua колекцію документів про його життя.

Найціннішим документом є мемуари Володимира Горбового з власноручними правками "Погода совісті". Як розповів керівник Архіву Центру досліджень визвольного руху Андрій Усач, Горбовий працював над ними таємно, адже після повернення з ув’язнення перебував під пильним наглядом радянських спецслужб.

 Володимир Горбовий

"Зі спогадів Володимира Горбового можна дізнатися про особливості перебування в концтаборах.

Він також розповідає, як нацисти намагалися залучити його до співпраці, використавши ім’я відомого українцям адвоката в своїх пропагандистських цілях, як йому пізніше примусово нав’язали радянське громадянство та інші цікаві деталі з життя", — розповідає Андрій Усач.

Документи взяті зі збірки, що зберігається в Архіві Центру досліджень визвольного руху та архівно-кримінальної справи з Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Володимир Горбовий служив у лавах Української галицької армії, а згодом Армії Української Народної Республіки. Був членом Української військової організації та Організації українських націоналістів, займав посаду Головного судді ОУН.

Відбував арешт у Львові  у 1922 р., у 1934 р. ув'язнений в польському ізоляційному таборі у Березі Картузькій, у 1941 р. заарештований нацистами  та запроторений до в’язниці "Монтелюпіх" у Кракові, у 1949 р. засуджений до 25 років виправно-трудових таборів СРСР.

У 1962 р. в одній зі своїх скарг він написав: "Заявляю, що я ніколи в житті не вчинив ніякого злочину, ані ніякої кепської справи. Єдиним моїм промахом було те, що я легковажно повірив совєтській пропаганді про совєтську гуманність і законність, та зостався на досяг їх руки".

 Заява Володимира Горбового Голові Верховного Суду СРСР

 Колекцію документів можна переглянути на сайті Е-архіву визвольного руху за посиланням.

Нагадаємо, що відкритий у березні 2013 року Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є спільним проектом Центру досліджень визвольного рухуЛьвівського національного університету імені Івана Франка та Національного музею "Тюрма на Лонцького". Сьогодні в Е-архіві доступні копії 21207 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.