Відкриття українських архівів може бути переломним — президент польського Інституту нацпам'яті

Українські архіви НКВД та КГБ можуть стати вирішальними у декомунізації усього пострадянського простору.

"Відкриття українських архівів НКВД та КҐБ може стати переломним для істориків України, Польщі та навіть усього простору колишнього СРСР", – сказав президент польського Інституту національної пам’яті (ІНП) Лукаш Камінський, пише "Польське радіо".

Сьогодні набув чинності Закон України  "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", прийнятий в рамках "декомунізаційного пакету".

Згідно із законом, відкриваються архіви про злочини комунізму та масові порушення прав людини. Історичні матеріали будуть передані із відомчих архівів СБУ, МВС, СЗР до архіву Інституту національної пам’яті.  

На переконання польського історика, це буде найбільше відкриття документів радянського репресивного апарату за всю історію.

"Те, що до цього часу незначною мірою надавала Росія, те, що збереглося в архівах Балтійських країн, давало нам дуже загальне уявлення про те, як функціонували ці служби. Тепер ми маємо нагоду дізнатися про їхній механізм зсередини", – наголосив Камінський.

Президент польського Інституту національної пам’яті підкреслив, що в Україні є велика кількість документів, які до цього часу залишалися невідомими, тож "ефект [їх відкриття] може бути вирішальними не тільки для декомунізації України, але й для усього пострадянського простору, а можливо навіть і для самої Росії".

Як зазначав раніше Володимир В’ятрович, один із ініціаторів закону та голова Українського інституту національної пам’яті, "СБУ і МВД для перетворення у європейські структури мають позбутися спадщини радянських КҐБ і МВД, і архівами повинні займатися історики. Покладаючись на цей закон ми можемо почати нарешті роботу, яка дозволить зрозуміти скільки тих документів".

Закон розроблявся за участі громадськості в рамках програми Центру досліджень визвольного руху "Відкриті архіви" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Ініціатори переконані, що такий крок не лише допоможе глибше дізнатися про минуле країни, але й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Нагадаємо, що минулого року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

21 травня набув чинності пакет так званих декомунізаційних законів, серед яких —  Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.