У Полтаві триває епопея з пам'ятником Мазепі. ФОТО

У Полтаву нарешті привезли пам'ятник гетьману Івану Мазепі, який мали встановити ще у 2009 році.

Про це Історичній Правді повідомили ініціатори встановлення монументу.

За їхніми словами, "промоутером" перевезення пам'ятника з Києва стала Полтавська облдержадміністрація.

Монумент мали встановити до дня Захисника України 14 жовтня, але через поспіх не було підготовлено майданчик з постаментом, зазначив громадський діяч Микола Кульчинський.

За словами голови Полтавської ОДА Валерія Головка, пам'ятник цього дня "презентували городянам". В церемонії взяв участь нащадок гетьмана - Ігор Мазепа.

Презентація пам'ятника в Полтаві. Фото: bbc.com

Остаточно ж встановити пам'ятник планують біля Свято-Успенського собору в центрі Полтави в листопаді 2015 року.

Як відомо, пам'ятник Мазепі у Полтаві мали встановити ще у 2009 році, до 300-річчя Полтавської битви.

Міська рада проголосувала за встановлення пам'ятника у 2007 році. Держава виділила на це 1,5 млн грн обласному бюджету, але у 2008 році Полтавська облрада проголосувала (Партія Регіонів + Блок Тимошенко) за відмову від цих коштів як непотрібних.

У 2009 році пам'ятник був виготовлений на позабюджетні кошти. Відповідна акція, яка акумулювала пожертви громадян з усієї України, була організована полтавською "Просвітою" і тодішнім народним депутатом (фракція "Наша Україна") Миколою Кульчинським.

Монумент створювали скульптор Микола Білик та архітектор Віктор Шевченко. Бронзовий Мазепа важить 2,5 тонни, "зріст" пам'ятника - 3,20 метра. Його вартість - майже 2 млн грн.

Пам'ятник у майстерні

Встановлення пам'ятника у 2009 році зірвалося через протидію міського голови Андрія Матковського (тоді був обраний від "Блоку Тимошенко", зараз балотується в мери Полтави від "Солідарності" Порошенка).

Всі ці роки виготовлена скульптура перебувала на території виробника - київського комбінату "Художник". При цьому пам'ятник почали вже розкрадати, зокрема познімали бронзові ґудзики.

У лютому 2011 року мер Полтави Олександр Мамай заявляв, що дасть дозвіл на встановлення в місті пам'ятника гетьману Івану Мазепі тільки тоді, коли Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, а президент підпише його.

У липні 2015 року Мамай висловив готовність встановити монумент "хоч уночі".

Партія "ВО "Свобода" обіцяла встановити монумент у Полтаві до літа 2013 року, але не виконала обіцянку.

Після цього повідомлялося про плани відкрити пам'ятник до свята Покрови, 14 жовтня 2014 року, однак тоді на кар'єрі в Нікополі (Дніпропетровщина) зникла одна з чотирьох частин, які мали складати основу монументу.

За даними проведеного в липні 2014 року соцопитування, 35% полтавчан підтримували ідею встановлення в центрі міста пам'ятника гетьману Мазепі, 26% були налаштовані проти, 10% не визначилися, а 29% - байдуже.

На сьогодні в Україні встановлено два пам'ятники керівнику Козацької держави XVII-XVIII сторіч, гетьману Війська Запорізького Івану Мазепі. Йдеться про погруддя в Чернігові біля будівлі колегіуму, фундатором якого був Мазепа, і перший в Україні пам'ятник гетьманові в його родовому селі Мазепинцях (Білоцерківський район Київської області).

Існують також монументи Мазепі в Румунії, Австрії та США.

Дивіться також інші матеріали за темою "Мазепа"

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.