Відновлення покинутої обсерваторії на вершині Карпат триває. ФОТО

У величній будівлі колишньої астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван Чорногірський (кордон Івано-Франківщини і Закарпаття) розчистили від сміття і облаштували перші житлові кімнати.

Про це повідомляє прикарпатське видання "Курс".

Відновлювальні роботи в рамках українсько-польського проекту здійснює команда будівельників. У вересні їм допомагали волонтери з туристичного товариства "Карпатські стежки".

"Цього року будівельники розчищають периметр, де проходив кам’яний паркан, та планують його відновлення, - розповів активіст із Калуша Василь Фіцак. - [У вересні] розчистили коридор, зібрали сміття, почали чистити від завалів та каміння приміщення старої котельні. Також облаштували кімнати, де планується створити високогірний пост рятувальників".

Вигляд на обсерваторію з північного боку. Здалеку грандіозна кам'яна споруда схожа на старовинний замок.

Фото: Павло Солодько (ІП)

Обсерваторія має поновити свою роботу у 2018 році, зазначає видання.

Відновлення покинутої 75 років тому обсерваторії розпочалось у 2012-му, коли стартував спільний українсько-польський проект за участю Прикарпатського національного університету і Варшавського університету.

Вигляд зі східного (івано-франківського) боку, 2010 рік.

Праворуч під обсерваторії можна побачити вантажівку ГАЗ-66, яка дає уявлення про масштаб будівлі. Вантажівка дісталася вершини по залишках старої дороги, якою гуцульські коні возили на Піп Іван будматеріали

Астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп Іван розташована на висоті більше 2 км над рівнем моря. За цим показником обсерваторія - найвища житлова споруда в Україні.

Піп-Іван Чорногірський - третя за висотою вершина в Україні (2029 метрів). Дещо більшу висоту мають дві інші вершини з хреба Чорногора - Говерла і Бребенескул.

В туристичній спільноті будівлю обсерваторії часто називають "Білий Слон". Причина такої назви - вигляд споруди взимку, коли її стіни обмерзають, укриваючись шаром снігу та льоду.

"Білий Слон". Фото: poetryclub.com.ua

"Білий Слон" був збудований урядом міжвоєнної Польщі в 1930-х роках, оскільки Варшавська обсерваторія зі збільшенням рівня освітлення міста втрачала здатність проводити спостереження за небом.

Обсерваторію почали споруджувати влітку 1936 року. Будували переважно з каменю-піщаника, будматеріали з залізничної станції Ворохта (70 км) підвозили кіньми й несли на руках або спині місцеві гуцули.

Фото 1930-х років. Джерело: carpathiansoutdoors.blogspot.com

Розташована у суворих умовах високогір'я, будівля мала забезпечити надійний прихисток персоналу, особливо взимку, коли на вершинах Чорногори лютує ураганний вітер, іноді відрізаючи дорогу до людських поселень під хребом.

Стіни обсерваторії складають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху й 1 м - на рівні верхніх поверхів.

2009 рік. Знято з місця, де раніше був купол телескопу

Споруда має два поверхи зі східного (івано-франківського) й п'ять поверхів - із західного (закарпатського) боку.

Дах було вкрито листами міді. З південної сторони була ротонда, на якій розміщувався телескоп. Мідний купол телескопу розкривався автоматично.

Ротонда з телескопом. Фото 1938-40 рр.

У будівлі було 43 кімнати, включаючи конференц-залу, житлові приміщення, їдальню, кабінети, акумуляторну станцію й котельню в підвалі.

Обсерваторію врочисто відкрили 29 липня 1938 року. Польські вчені зібрали значну кількість астрономічного матеріалу, який пізніше загинув у пожежі під час Варшавського повстання 1944-го.

 Обсерваторія на Попі Івані після відкриття в 1938 році. Вигляд з заходу, з тодішньої чехословацької (нині закарпатської) сторони Чорногірського хребта.

Фото: shopopaloshow.livejournal.com

Після приєднання Галичини до Української РСР на Піп Іван вирушила експедиція Академії наук України. 31 грудня 1939-го перший академік-астроном АН Української РСР Олександр Орлов піднявся до обсерваторії.

На основі звіту Орлова президія Академії Наук республіки постановила: Карпатську астрономічну обсерваторію (нова офіційна назва) передати до складу АН УРСР, відповідно до постанови республіканського уряду від 2 січня 1940 року.

Знято у 2002 році приблизно з того ж місця. Зараз кордон по Чорногорі розділяє не Чехословаччину й Польщу, а Закарпаття та Івано-Франківщину.

Фото: Павло Солодько (ІП)

До червня 1941 року українські вчені ще проводили на Чорногорі метеорологічні дослідження. Потім розпочалася німецько-радянська війна - і споруду на Попі Івані зайняв військовий гарнізон Угорщини, яка була союзником Третього рейху.

Відтоді, з 1940-х років приміщення стоїть без даху і металевих частин. Більшість дерев'яних перекриттів провалилися під впливом високогірних погодних умов, але фундаменти й кам'яні стіни будівлі міцні і досі знаходяться у задовільному стані.

Консерація споруди у 2012 році. Перекривали дах і мурували віконні та дверні прорізи, щоб убезпечити "Білого Слона" від вологи. Повідомлялося, що споруда має 2-3 роки висихати, після чого можна буде розпочати відновлювальні роботи

Фото: zommersteinhof.livejournal.com

Українсько-польські переговори щодо відновлення і реконструкції "Білого Слона" тривали з 1996 року. Передбачалося різне призначення відновленої споруди - від наукового до туристично-рекреаційного.

Також: Закинута обсерваторія в Карпатах. Як було і як є. ФОТО

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.