У Києві - лекція про "трипільців" та інших "давніх укрів"

У Києві відбудеться відкрита лекція "Міфи і таємниці давньої історії України: 4000-3500 р. до н.е."

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Теми лекції:

- новітні здобутки вітчизняної археології у вивченні давніх спільнот на території України;

- нові відкриття і тлумачення. Аналіз і критика поширених у публічному проторі міфів про ці часи;

- що з відомих науці фактів дозволяє розвінчати міфи про "Трипілля-Аратту" і "давніх укрів";

- чи шкодить подібна міфотворчість сучасній Україні?

Час і місце: субота, 28 листопада о 16:00. Київ, вул. Володимирська, 2, Національний музей історії України.

Лектор: кандидат історичних наук Михайло ВІДЕЙКО, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ.

Лекція-дискусія відбудеться в рамках "Відкритої Школи Історії". Це спільний громадський проект від ГО "Патріотичні ініціативи" та інтернет-порталу "LІКБЕЗ. Історичний Фронт".

Партнери проекту:

- Інститут історії України НАН України,
- Український інститут національної пам'яті,
- історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка,
- Національний Музей Історії України - НМІУ.

Для "затравки" читайте на "Lікбезі" про плем'я древніх укрів.

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект "LIKБЕЗ. Історичний фронт" інформує широку аудиторію про історичні стереотипи та міфи, що нав’язує російська пропаганда.

До "Lікбезу..." залучені фахові історики, представники провідних наукових та освітніх установ України. Проект є некомерційним і позаполітичним, заходи - безкоштовними.

За словами ініціатора проекту, кандидата історичних наук Кирила Галушка, відкриті школи спрямовані на поширення сучасної наукової історичної інформації для тих, хто впливає на громадську думку - журналістів, молодих науковців, представників соціального активу.

"Це сприятиме подоланню пропагандистських кліше, міфів, фейків, поширених російською пропагандою, або неадекватних уявлень про минуле, які поширені серед українського загалу", - зазначають організатори.

Відкриті школи складаються з лекційної частини (регулярних публічних лекцій у Національному музеї історії України) та сесій — шкіл, які включатимуть три дні лекцій, дискусій, ворк-шопів.

ТАКОЖ:

Наук-поп як зброя проти псевдонауки

Ребрендінг забутих предків. Зомбі замість тіней

Фальсифікаціям - ні! Про трипільську культуру та арійство

Професійні археологи висміяли "праукраїнців-трипільців"

Коли міф стає правдою. Че Гевара не писав про УПА

Інші матеріали за темою "МІФИ"

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.