Не минуло й 8 років, як міськрада Полтави проголосувала за Мазепу

Полтавська міська рада незначною більшістю голосів підтримала встановлення пам'ятника гетьману Івану Мазепі.

Він стоятиме на Соборному майдані в центрі міста, повідомляє Полтава 365.

За встановлення монументу, виготовленого ще сім років тому, проголосували 28 із 50 депутатів міськради.

"Я виріс в СРСР і мене вчили, що Мазепа був зрадником, - зізнався міський голова Полтави Олександр Мамай. - Сьогодні я не знаю".

Мер утримався під час голосування, але пообіцяв не ветувати рішення ради.

Проти встановлення виступив представник "Батьківщини" Анатолій Клименко, який емоційно обурювався у мікрофон: "Що, цей пам'ятник зарплати комусь додасть?!"

Вже після виступу Клименкові пояснили, що сам монумент давно готовий, а гроші на нього збирали за допомогою доброчинних внесків.

Як відомо, пам'ятник Івану Мазепі у Полтаві мали встановити ще у 2009 році, до 300-річчя Полтавської битви.

Міська рада проголосувала за встановлення пам'ятника у 2007 році. Держава виділила на це 1,5 млн грн обласному бюджету, але у 2008 році Полтавська обласна рада проголосувала (Партія Регіонів + "Блок Тимошенко") за відмову від цих коштів як "непотрібних".

У 2009-му пам'ятник був виготовлений за позабюджетні кошти. Акція, яка акумулювала пожертви громадян з усієї України, була організована полтавською "Просвітою" і тодішнім народним депутатом (фракція "Наша Україна") Миколою Кульчинським.

Монумент створювали скульптор Микола Білик та архітектор Віктор Шевченко. Бронзовий Мазепа важить 2,5 тонни, "зріст" пам'ятника - 3,20 метра. Його вартість - майже 2 млн грн.

Встановлення пам'ятника у 2009 році зірвалося через протидію міського голови Андрія Матковського (тоді був обраний від "Блоку Тимошенко", зараз - голова фракії "Блоку Порошенка" в міськраді).

Всі ці роки виготовлена скульптура перебувала на території виробника - київського комбінату "Художник". При цьому пам'ятник почали вже розкрадати, зокрема познімали бронзові ґудзики.

В лютому 2011 року мер Полтави Олександр Мамай заявляв, що дасть дозвіл на встановлення в місті пам'ятника гетьману Івану Мазепі тільки тоді, коли Верховна Рада ухвалить відповідне рішення, а президент підпише його. А от у липні 2015 року Мамай висловив готовність встановити монумент "хоч уночі".

Партія "ВО "Свобода" обіцяла встановити монумент у Полтаві до літа 2013 року, але не виконала обіцянку.

Восени 2014 року повідомлялося про плани відкрити пам'ятник до свята Покрови, однак тоді на кар'єрі в Нікополі (Дніпропетровщина) зникла одна з чотирьох частин, які мали складати основу монументу.

У жовтні 2015 року бронзового гетьмана привезли у Полтаву. Обіцяли, що вже в листопаді 2015-го він стоятиме на Собороному майдані.

За даними проведеного в липні 2014 року соцопитування, 35% полтавчан підтримували ідею встановлення в центрі міста пам'ятника гетьману Мазепі, 26% були налаштовані проти, 10% не визначилися, а 29% - байдуже.

На сьогодні в Україні встановлено два пам'ятники керівнику Козацької держави XVII-XVIII сторіч, гетьману Війська Запорізького Івану Мазепі.

Йдеться про погруддя в Чернігові біля будівлі колегіуму, фундатором якого був Мазепа, і перший в Україні пам'ятник гетьманові в його родовому селі Мазепинцях (Білоцерківський район Київської області).

Існують також монументи Мазепі в Румунії, Австрії та США.

Інше за темами МАЗЕПАПОЛТАВЩИНАКОЗАЦТВО — МОНУМЕНТИ

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".