Видано книгу про війни Росії проти України

Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАНУ та Київська православна богословська академія УПЦ КП презентують нове науково-популярне видання
"Братня" навала. Війни Росії проти України ХІІ–ХХІ ст".

Презентація відбудеться 5 лютого 2016 р. у Київській православній богословській академії (вул. Трьохсвятительська, 8, актова зала) о 12 годині.

400 примірників книги під час презентації буде вручено військовим капеланам для подальшого безкоштовного передання у частини Збройних сил України та Національної Гвардії України, які перебувають на фронті.

Книга ""Братня" навала. Війни Росії проти України ХІІ–ХХІ ст." підготовлена низкою українських істориків – Віктором Брехуненком, Володимиром Ковальчуком, Михайлом Ковальчуком та Вячеславом Корнієнком, призначена для широкого кола читачів.

Праця на 248 сторінках відстежує багатовікове збройне протистояння українського світу російській експансії, яка своїми коріннями сягає середини XII ст. – пограбування та руйнування Києва військами князя Андрія Суздальського, зазначають автори.

Вітчизняна війна за незалежність, яка розпочалася в лютому 2014 р. у відповідь на агресію Москви, щільно вписана в контекст попередніх війн українців проти її загарбницьких планів.

Простежено перегуки між підходами В. Путіна до війни з Україною та стратегіями російських еліт XV–ХХ ст. Показано, що сучасна війна – це не виняткове явище в російсько-українських стосунках, а логічне продовження магістральної канви.

На матеріалі майже дев’яти століть автори широко продемонстрували, що головний зміст російсько-українських взаємин немає нічого спільного з пропагандистськими мантрами про "спільну історичну долю", "братерські стосунки" чи нібито належність до "одного народу".

Ставлення Москви щодо України завжди було дуже послідовним у своїй меті – загарбати українські землі та асимілювати українців, наголошують автори.

У книзі розлого показано, що ключові складові сучасної російсько-української війни мали своїх прямих генетичних передників в минулому: гібридна та інформаційна війни, ставка Москви на "п’яту колону", риторика про захист "русского міра", спроба видати вторгнення за внутрішній конфлікт тощо.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.