Спецпроект

Сейм визнав події на Волині "геноцидом, здійсненим ОУН, УПА та іншими..."

Сейм Республіки Польща 442 голосами депутатів при 10, які утримались, і жодному, хто був би проти, ухвалив постанову щодо встановлення "Національного Дня пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами відносно громадян Другої Польської Республіки".

Цей день відтепер відзначатиметься щорічно 11 липня.

У постанові сейму вказано, що нині відзначається 73-річчя "піку злочинів", здійсненого щодо цивільного населення Західної України ("східних околиць Другої Польської Республіки").

Відповідальність покладено на членство Організації українських націоналістів, Української повстанської армії (УПА), а також дивізію СС "Галичина" і інші, неназвані "українські формування, які співпрацювали з німцями".

Депутати сейму назвали число жертв - "більше ста тисяч громадян Другої Речі Посполитої, в основному селян" - хоча історики продовжують з'ясовувати масштаби трагедії.

У документі також йдеться про те, що крім поляків були також убиті євреї, вірмени, чехи, представники інших національних меншин і українці, "які стояли на боці жертв".

Резолюція висловлює повагу і вдячність українцям, які ризикуючи власним життям рятували поляків під час тих трагічних подій. Президента Польщі закликано вшанувати цих людей високими державними нагородами.

Польський парламент висловив свою переконаність в тому, що "тільки повна правда історії є найкращим способом примирення і взаємного прощення".

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.