На Херсонщині відкрили пам’ятник кримчанам, які загинули в боях за Україну. ФОТО

На адмінмежі із анексованим Кримом відкрили український військовий меморіал. Пам’ятник присвячений уродженцям АР Крим, які полягли у боях з російським агресором.

Про це повідоляє Благодійний фонд "Героїка", який виступив ініціатором спорудження меморіалу. Участь в урочистостях взяли представники Збройних Сил України, родичі і бойові побратими загиблих героїв, учасники російсько-української війни, представники влади та громадськості.

Пам’ятник "Кримчанам, загиблим у боях за єдність України" постав на трасі Каланчак-Армянськ з ініціативи та коштом благодійного фонду "Героїка". Саме на цьому місці в березні 2014 року постав перший блокпост 79-ї аеромобільної бригади.

 Фото: Благодійний фонд "Героїка"

"Монумент зустрічає подорожніх, що прямують з Херсонщини до Криму і в зворотному напрямку. Будівництвом цього пам’ятника ми хотіли продемонструвати українцям на окупованих територіях, що не забули своїх героїв. Тих, чия батьківщина окупована росіянами", – розповідає Павло Подобєд, керівник благодійного фонду "Героїка".

На плитах меморіалу викарбувані прізвища 21 вояка Збройних Сил України, підрозділів МВС і добровольчих батальйонів. Вони загинули під час бойових дій на Донбасі в 2014-2016 роках.

 Фото: Благодійний фонд "Героїка"

"Реалізація цього задуму – результат докладання зусиль жертводавців, волонтерів, учасників АТО, представників кримськотатарської громади та окремих органів влади. До участі у будівництві долучилось понад 200 добродіїв. Люди жертвували кошти, допомагали на різних етапах роботи. Це справжній народний проект, який засвідчує ставлення українців до своїх героїв", – пояснює Олег Собченко, учасник бойових дій, який керував роботами зі спорудження меморіального об’єкту.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.