Згоріла музей-криївка УПА на Львівщині. ФОТО

Вночі з 1 на 2 січня згорів музей-криївка в с. Басівка Пустомитівського району Львівської області.

Про це інформує "Фейсбук"-сторінка музею.

Як видно з фото, опублікованих на тій же сторінці, криївка згоріла дощенту.

Фото зі сторінки музею-криївки у "Фейсбуці"

Директор музею Іван Попович вважає, що пожежа – результат навмисного підпалу.

"На мою думку, зверху через віддушини, яких у нас шість, залили якусь горючу речовину і підпалили. Вважаю, що не випадково такий інцидент стався у ніч з 1 на 2 січня, коли націоналісти святкують 108-му річницю з дня народження голови Проводу ОУН, Героя України Степана Бандери", – переконаний Попович.

Фото зі сторінки музею-криївки у "Фейсбуці"

Музей "Криївка підпільної типографії УПА" відкрили 7 вересня 2014 року біля села Басівки, в якому 16 серпня 1955 року відбувся бій між одною з останніх груп підпільників ОУН і підрозділом КГБ УРСР. Схованка була підпільною типографією упівців.

Фото зі сторінки музею-криївки у "Фейсбуці"

Керівник групи Михайло Гнатів-"Скорий" загинув; двоє інших – Степан Янкевич-"Крук" і Володимира Кулик-"Андрійка" були контужені вибухом гранати і потрапили в полон живими. 

Вилучені зброя Степана Янкевича-“Крука” і повстанські видання. Фото: Володимир Мороз

Переживши табори ГУЛАГУ, вони дожили до незалежності України. Криївку знайшли у 1970-х роках лісники, однак її розібрали. 

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.