АНОНС: Відкриття фотовиставки Джо О’Браєна "Майдан: більше ніж життя і смерть"

22 січня Національний музей історії України запрошує відкриття фотовиставки "Майдан: більше ніж життя і смерть", яку складають роботи британського фотографа Джо О’Браєна, зроблені під час подій Євромайдану.

Джо давно цікавився масовими акціями протесту. У його доробку були фото з демонстрацій в Англії та Іспанії.

До Києва він приїхав на початку лютого 2014 року, аби зафіксувати протести Євромайдану, де через об’єктив камери детально відслідковував життя столиці на барикадах. 

Зі спогадів автора фоторобіт: "Вперше я зацікавився протестами Євромайдану 22 січня 2014 року, коли побачив у новинах сюжет про зіткнення між демонстрантами та міліцією на вулиці Грушевського і повідомлення про смерть Сергія Нігояна та Михайла Жизневського.

Я захотів стати очевидцем цих подій, щоб зрозуміти, для чого люди вийшли на вулицю і чому їх вбивають. Згодом зрозумів, що мотивації людей були різними, але вони перетнулися в ідеальний момент часу і створили спільну силу.

Головна площа стала символом, точкою фокусу для всіх скривджених людей з усіх сфер українського суспільства, дала їм можливість боротися за свої переконання".

 

Роботи, представлені на виставці, є унікальним свідченням драматичного перебігу подій кінцевої фази Єромайдану в тому вигляді, в якому їх побачив іноземець, який не зміг лишитися безстороннім.

Загалом представлено 40 фото з життя Майдану, три з яких отримали приз глядацьких симпатій на Лондонському фотофестивалі (London Photo Festival) 2016 року. 

Дизайнер виставки — Ольга Шиленко, арт-директор — Лада Шиленко.

Виставка триватиме до 22 лютого 2017 року.

Неділя, 22 січня, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід на відкриття виставки вільний за умови попередньої реєстрації за формою.

Додаткова інформація та акредитація ЗМІ за телефоном: (044) 279 43 84.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.