Меморіальну дошку Євгену Коновальцю відкрили в Києві. ФОТО, ВІДЕО

Сьогодні в Києві на стіні будинку по вул. Січових стрільців, 24 урочисто відкрили меморіальну дошку Євгену Коновальцю.

Меморіальний знак відкрили о 12:00 на стіні будівлі, де в 1918 році розміщувалися казарми Галицько-Буковинського куреня (згодом – 1-го полку) Січових стрільців.

На честь цього формування й отримала назву центральна вулиця Києва, що до 2016 року називалася іменем більшовицього діяча Артема (Федора Сергєєва)

Фото: ФБ Павла Подобєда

Меморіальна дошка містить барельєф полковника Армії УНР Євгена Коновальця у військовому вбранні. Її супроводжує напис: "Полковнику Армії УНР Євгену Коновальцю (1891 – 1938), командиру Січових стрільців, касарні яких знаходились у цьому будинку у 1918 р.".

Автор композиції – скульптор Олександр Михайлицький

Фото: ФБ Павла Подобєда

Меморіальну дошку встановили з ініціативи Українського інституту національної пам'яті. Після того, як священики УПЦ КП та УГКЦ освятили меморіальний знак, виступив заслужений артист України кобзар Тарас Компаніченко.

Присутні наголошували – попри еміграцію, Коновалець створив Організацію українських націоналістів та надихнув майбутніх діячів ОУН Степана Бандеру та Романа Шухевича.

Фото: ФБ Павла Подобєда

"Цьогоріч ми починаємо згадувати боротьбу 1917–1921 років, яка стала основою відновлення незалежності України. Нам важливо нагадати, що у 1991 році українська незалежність не впала з неба", – зазначив віце-прем'єр-міністр Павло Розенко, передає "Укрінформ".

За його словами, символічно, що рік починається з відкриття меморіальної дошки Коновальцю, оскільки саме він втілював у життя істину, що незалежна Україна не може бути без боєздатної армії.

"Полковник – один із тих будівничих української саме армії. Породив ту ідею, яку продовжили згодом і Шухевич, і інші наші славні воїни і зараз їх підтримали сучасні", – сказав міністр культури Євген Нищук, передає "5 канал".

"Він своєю діяльністю зумів поєднати два покоління борців. Дав дорогу в життя, дорогу в історію наступному поколінню – тих, які вже боролися підпільними методами у 20-ті – 50-ті роки. Роман Шухевич, Степан Бандера – ці імена стали відомими, стали історичними зокрема і завдяки Євгену Коновальцю", – додав Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович

Євген Коновалець (14.06.1891–23.05.1938) – полковник Армії Української Народної Республіки, керівник Української військової організації, голова Проводу українських націоналістів.

Свого часу Євген Коновалець об'єднав тисячі українців довкола ідеї боротьби за соборну Українську державу. Один із творців українських збройних сил, він сформував  Галицько-буковинський курінь, а згодом полк Січових стрільців і дав відсіч більшовицькому повстанню робітників київського заводу "Арсенал".

Перебуваючи в еміграції, не полишав своїх ідеалів та створив Організацію українських націоналістів. Саме Коновалець  підготував майбутнє покоління діячів ОУН, серед яких Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько.

Усі матеріали ІП за темою "Коновалець"

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.