На історичному місці Києва відбулася реконструкція штурму заводу "Арсенал". ФОТО, ВІДЕО

29 січня на Арсенальній площі військово-історичні реконструктори взяли штурмом захоплений червоною гвардією завод "Арсенал".

Огранізували історичну реконструкцію боїв члени військово-історичного клубу "Повстанець". 

Дійство розгорнулося на площі між виходом зі станції метро "Арсенальна" та пам'ятником на честь т. зв. Січневого повстання більшовиків на заводі "Арсенал" ("гармата"). Саме ця місцевість була одним із напрямків наступу військ Центральної Ради.

Червоногвардійці перед боєм на позиціях біля барикади. Цензор.net

Реконструкція бою за Арсенал, як і реконструкції такого масштабу в центрі Києва, відбалася вперше.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі

Спершу підрозділи Армії Української Народної Республіки провели розвідку боєм і виявили більшовицькі барикади біля заводу.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

Зрозумівши, що укрпілення повсталих серйозні, петлюрівці підкотили гармату.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

Гарматний вогонь республіканців був досить ефективним, чого не скажеш про кулеметний - ручний "льюїс" стріляти відмовлявся.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

 Гарматі уенерівців червонгвардійці змогли протиставити лише кулемет Максима.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

Перша атака військ Центральної Ради захлинулася.

 Фото: Цензор. net

 А червоні навіть спробували контратакувати.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

Утім, гарматний вогонь зробив свою справу, і сили захисників барикади поволі танули. Це дало змогу петлюрівцям піднятися в атаку й рішучим ривком захопити укріплення.

 Фото: Українська служба Бі-Бі-Сі 

Перемогу українських сил увінчав синьо-жовтий прапор, піднятий над барикадою.

Перемога! #АрсеналНаш! Фото: Цензор.net

Усього з обої боків брало участь по 15 реконструкторів. За оцінками ЗМІ, вистава зібрала біля 2-х тисяч глядачів. 

Після завершення реконструкції відбулася смолоскипна хода на честь героїв Крут від м. "Арсенальна" до Аскольдової могили, де поховані 27 учасників бою під Крутами.

ДОВІДКА:  

Повстання на заводі "Арсенал" – збройний заколот, організований Київським комітетом більшовицької партії проти Центральної Ради 16–22 січня (29 січня–4 лютого) 1918 року. Повстання охопило крім Печерська також Деміївку, Шулявку та Поділ.

Силами куреня Січових стрільців, Гайдамацького коша Слобідської України та 1-го кінно-гайдамацького полку ім. Костя Гордієнка повстання було придушене. Однак заколот відтягнув на себе чимало українських сил, що прискорило падіння Києва перед наступом військ радянської Росії.  

 

Дивіться також:

Січневе повстання в Києві. Герої чи зрадники?

Гайдамаки з Донбасу. Як "донецькі" придушували повстання на "Арсеналі"

Січові стрільці під час Січневого повстання в Києві

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.