У Варшаві з'явиться сквер Василя Стуса

Рада міста Варшави у четвер, 9 лютого, проголосувала за надання імені Василя Стуса скверу в центрі польської столиці.

Про це повідомляє український мультимедійний портал "Простір"

Сквер знаходиться на перехресті Алеї Незалежності та вулиці Стефана Баторія, поблизу станції метро "Поле Мокотовське".

Майбутній сквер Стуса у Варшаві 

В обґрунтуванні рішення, до якого додано біографію Стуса, читаємо, що він є "українським поетом і опозиційним діячем", а також "полонофілом та речником польсько-українського поєднання".

 Василь Стус

Виконати ухвалу має мер Варшави Ганна Ґронкевич-Вальц, рішення набуває чинності через 14 днів після його публікації в офіційному урядовому виданні Мазовєцького воєводства – повідомляє офіційний сайт Ради міста Варшава.

Поблизу майбутнього скверу Василя Стуса знаходиться Національна бібліотека Польщі та найбільший економічний університет країни – Головна торговельна школа (SGH).

З міської документації дізнаємося, що процедура надання скверу імені Василя Стуса розпочалася наприкінці 2016 року. Тоді проект спочатку негативно, а відтак позитивно оцінила Комісія міських назв Варшави.

Перейменування скверу обійдеться Варшаві у 8650 злотих (2 тисячі євро), з чого більшість коштів – це ціна виготовлення та установки таблиць з назвою скверу.

Читайте також:

Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями духу і шкодую, що я не поляк" 

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Семен Глузман: "Стус не мог быть фальшивым" 

КГБ проти українців. Справа "Блок" 

Різдво Василя Стуса 

Метро “Дорогожичі” чи “Бабин Яр”: інтелектуали про ідею перейменування станції

У зв’язку з активним громадським обговоренням ініціативи щодо перейменування станції “Дорогожичі” Київського метрополітену на “Бабин Яр” співробітники Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства звернулися до авторитетних українських митців, істориків, журналістів та громадських діячів із проханням висловити своє ставлення до цієї ідеї.

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина ІІ

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Як відбувалися парламентські вибори в Галичині 100 років тому?

Виборчий кодекс, який почав діяти в Україні з початку 2020 року, суттєво змінює принцип голосування, переведення голосів у мандати, нарізку округів, що, звісно, не омине і Львівщину. Це викликає певні історичні паралелі з 1907 роком, коли в Австро-Угорщині відбулася виборча реформа, яка суттєво змінила правила виборів у Галичині. Тоді використовувалася виключно мажоритарна виборча система, яка відтепер не використовується в Україні під час парламентських і місцевих вибрів до рад із кількістю виборців більше як 90 тисяч осіб