У Луцьку розпочалися розкопки на місці розстрілу в’язнів тюрми НКВД. ФОТО

Поховання поруч із приміщенням за адресою Кафедральна, 16 відкрили у липні 2016 року. Саме тут у червні 1941-го діяло тюремне відділення управління НКВД у Волинській області.

Із початком німецько-радянської війни енкаведисти розстріляли близько двох тисяч в’язнів, інформує Український інститут національної пам'яті.

Узимку цього року Луцька міська рада виділила на проведення розкопок 100 тисяч гривень. Археологічне дослідження території поховання розпочалося 13 червня ц.р. Його проводить комунальне підприємство Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій "Доля".

Усі фото: Леся Бондарук 

З початку 1940 року радянська влада розпочала на Волині масові арешти. Усіх "неугодних" звозили до луцької в’язниці. Архівні документи свідчать, що станом на 10 червня 1941 року тут утримували 2 117 ув’язнених. Здебільшого – патріотичну молодь, активістів ОУН, священнослужителів, місцеву інтелігенцію.

 

У доповідних на ім’я керівництва тюремного відділення управління НКВД у Волинській області від 23 червня 1941-го зазначається, що у зв’язку з початком воєнних дій з-під варти звільнили 84 особи: малолітніх, "указників" та засуджених за незначні злочини. Решту в’язнів розстріляли.

Детальніше про ці трагічні історичні події – у матеріалі дослідниці теми Лесі Бондарук "Знищення в’язнів у луцькій тюрмі" до 70-х роковин злочину.

 

Тіла розстріляних закопали на подвір’ї в’язниці. Після переходу міста під контроль німців спеціально створена комісія з допомогою громади упорядкувала місце поховання. Але з поверненням радянської влади до Луцька в 1944-му могили зрівняли з землею, пам’ятні знаки знищили.

До 1958-го тут знову діяла тюрма. А далі аж до 1998-го – музичне училище. З 2001-го у приміщенні колишньої в’язниці діє монастир Різдва Христового.

 

Археологічні розкопки проводяться поруч із будівлею, на подвір’ї, де як свідчать документи, були поховані тіла жертв розстрілу. Перші дослідження цієї території відбулися 2009-го.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.