УІНП просить провести розслідування з приводу комуністичної стели Горішніх Плавнів. ДОКУМЕНТ

Український інститут національної пам’яті скерував звернення до Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України та Голови Національної поліції України з проханням провести розслідування протиправних дій міської влади Горішніх Плавнів щодо відновлення стели "КОМСОМОЛЬСЬК" на в’їзді до міста.

Про це йдеться в повідомленні на офіційному сайті Інтитуту.

 "З відкритих джерел інформації ("ТелеЭкспресс. Інформаційно-рекламний щотижневик ТОВ "Телерадіокомпанії "ГОК". — № 24 (1109). — 14.06.2017, а також: http://poltava.vlast.ua/v-gorishnih-plavnyah-vozvrashhayut-komsomolsk/) Інституту нещодавно стало відомо про рішення міської влади Горішніх Плавнів щодо виготовлення елементів (у вигляді літер С та М) для відновлення малої архітектурної форми (стели "КОМСОМОЛЬСЬК" на в’їзді до міста). Згідно цих повідомлень, на виготовлення згаданих елементів комунальному підприємству Горішньоплавнівської міської ради КП "СпецЕко" з місцевого бюджету виділено 8 000 (вісім тисяч) гривень", — вказано в листі.

 

З метою недопущення використання та пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму у м. Горішні Плавні, 29 червня Інститут скерував лист міському голові Д. Г. Бикову про дотримання чинного законодавства та обов’язкового демонтажу зазначеної конструкції.

Водночас, з інформації, розміщеної в мережі Інтернет, Інституту стало відомо про те, що у м. Горішні Плавні 3 липня відновлено символіку комуністичного тоталітарного режиму у вигляді згаданої стели.

Відповідно до статті 436-1 Кримінального кодексу України поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.

 

Ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У зверненні до правоохоронних структур Український інститут національної пам’яті просить порушити кримінальне провадження за ст. 436-1 ККУ за фактом поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму та притягти винних осіб до відповідальності.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.