АНОНС: В’ятрович на Форумі видавців представить нариси про минулі сто років України

Відомий історик Володимир В’ятрович завдяки видавництву "Клуб сімейного дозвілля" постане перед читачами в несподіваному амплуа — автора короткої прози. Нову його книгу "(Не)історичні миті. Нариси про минулі сто років" презентують в рамках 24-го Форуму видавців у Львові.

Книга містить 38 нарисів-миттєвостей, вихоплених з останнього століття української історії: потяг, що везе київських студентів під станцію Крути; хлопчик в українському селі, який вмирає від голоду в 1933-му; останні бійці УПА в останній криївці; радянський концтабір, де гине поет, але лишаються жити його вірші; зрештою — Майдан 2014-го й російсько-українська війна.

"(Не)історичні миті" — це розповіді не про звичні нам із підручників ключові події минулого, які змінювали хід історії, — пояснює автор Володимир В’ятрович. — Миті фокусування дійсності, коли в одній хвилині можна побачити ціле життя людини чи навіть усього покоління. Вони — як маленькі уламки історії, кожен з яких, проте, дозволяє розгледіти її велике полотно. Осколок розбитого дзеркала стає окремим дзеркалом".

Катерина Новак, керівниця проектів видавництва "КСД" говорить: "Мене підкупила глибинна сутність книжки — людина ніколи не знає, коли прийде "саме та мить", доля не вивішує оголошення "Чоловіче, зараз важливо! Не страть", ми маємо бути людьми кожної миті".

 

15 вересня, п’ятниця

16.0016.45, Автограф-сесія Володимира В’ятровича 

Місце: Палац мистецтв, 1-й поверх, Стенд КСД №107, вул. Коперника 17). 

19.00—19.45, презентація книги "(Не)історичні миті. Нариси про минулі сто років" 

Місце: Наукова бібліотека ЛНУ ім. І. Франка (Львів, вул. Драгоманова, 5).

Вхід вільний.

16 вересня, субота, 13.00

Презентація книги В’ятровича "За лаштунками "Волині-43". Невідома польсько-українська війна" 

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", вул. С.Бандери, 1.

Видавець та організатор презентацій — видавництво "Клуб сімейного дозвілля" у партнерстві із Центром досліджень визвольного руху.

Володимир В’ятрович, к.і.н., Голова Українського інституту національної пам’яті. У 2008—2010 роках очолював Архів СБУ та розсекретив колишні архіви КГБ. У 2010—2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. Автор та співавтор чотирнадцяти книг з історії визвольного руху та Другої світової війни. Викладав в Українському католицькому університеті та Києво-Могилянській академії, очолював Центр досліджень визвольного руху, член наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.