У Києві презентували книгу спогадів про Революцію Гідності. ФОТО

Зі сльозами та спогадами у річницю Революції Гідності, відбулася презентація книги "Майдан від першої особи. Регіональний вимір".

Це вже третій випуск, який включає спогади від  Автономної Республіки Крим до Луганської області. Символічно, що презентація відбувалась у великій колонні залі Київради, де власне і відбувались важливі революційні події Майдану.

Книга формувалася на основі 2000-годинних записів спогадів очевидців подій зими 2013/14 років. До проекту долучилося 1200 учасників Революції Гідності, з них 415 спогадів було зібрано в регіонах, проте в збірник "Майдан від першої особи. Регіональний вимір"  увійшло 250 свідчень.

 

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович відзначив, що презентоване видання відіграє велику роль не лише в історії країни, але й для сучасності:

"Книга "Майдан від першої особи" дуже важлива з історичної точки зору, для того, щоб показати, що Майдан - це не лише Київ, це ціла Україна. Ми підняли дуже цікаву інформацію і стали першими, які узагальнили події Майдану і зібрали спогади з усіх регіонів в єдине видання. Ця книга для майбутніх поколінь стане ключовим збірником, щоб зрозуміти події 2013/14 років. Я переконаний, що ця книга важлива для теперішнього покоління, вона підживлює пам’ять про Майдан і ми розуміємо, який великий шлях ми пройшли."

 

Співробітник Українського інституту національної пам’яті, одна із упорядників видання Тетяна Ковтунович розповіла, що ця збірка є значним кроком в переосмислені подій Майдану:

"Це видання унікальне, адже охоплює велику географію спогадів….книга містить близько 365 фотографій, а також документи та дописи у Фейсбук з тих подій. У двох частинах буде представлено історії 250 людей з усіх областей України. Ми презентуємо першу частину третього випуску, у якій вміщено 123 спогади. У другій частині планується вмістити 127 спогадів з 13 регіонів країни. Книга читається дуже легко, бо в ній представлені живі розмови з людьми, які на власному досвіді пережили переломні події. Ці історії не менш цікаві, а подекуди драматичніші, ніж події на столичному Майдані. Сподіваємося, що ця книга допоможе не лише розширити географію Революції Гідності, але й глибше зрозуміти те, що відбувалося зимою 2013/14 років."

"Майдан від першої особи. Регіональний вимір" – це третій випуск серії тематичних видань. Книга реконструює події місцевих майданів, адже під час Революції столиця перебувала в центрі суспільної уваги, а як відбувались протестні рухи в областях – відомо не багато. Укладачі третього збірника спробували заповнити цю прогалину та сформувати уявлення про Майдан як загальноукраїнське явище.

 

Випуск складається з 25 розділів – за кількістю регіонів України. Частини подаються за назвами областей, розташованими в алфавітному порядку. Цього року виходить перша частина, до якої увійшли регіони, починаючи з Автономної Республіки Крим до Луганської області. Решту областей буде представлено у другій частині, яка має вийти друком наступного року.

У презентації книги взяли участь науковці та викладачі місцевих ВНЗ, які займалися збором усних свідчень у регіонах та підготовкою збірника. Професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Оксана Ярош та професор Криворізького національного університету Тетяна Цимбал розказали, як відбувався збір усних свідчень у їхніх містах.

Cвоїми спогадами ділились учасники місцевих Майданів, зокрема: Максим Кицюк, співкоординатор івано-франківського Майдану; Артур Шевцов, член робочої групи донецького Євромайдану; Надія Мороз, журналістка, волонтерка, учасниця запорізького Майдану; Олексій Цокалов, фермер, громадський діяч, друг загиблого на Майдані Віктора Чміленка; Ірина Кісельова, голова громадської організації "Білоцерківський центр громадських ініціатив"; Ісмаїл Ісмаїлов, співкоординатор кримського Євромайдану  та інші.

 

Нагадаємо, збірник підготовлений у рамках проекту Українського інституту національної пам’яті "Майдан: усна історія", який стартував навесні 2014 року. Головна мета проекту - збір усних свідчень очевидців та учасників Революції Гідності. На основі зібраних спогадів започаткована серія друкованих видань "Майдан від першої особи". У 2015 році вийшов перший випуск серії "45 історій Революції Гідності", у 2016 році другий – "Мистецтво на барикадах".

Організатор: Український інститут національної пам’яті.

Захід реалізований за підтримки Київської міської державної адміністрації.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.