У Мінську відкрилася перукарня "Чекіст"

3 січня 2018 року в білоруській столиці запрацювала чоловіча перукарня ("барбершоп") під назвою "Чекіст".

Заклад розташовується на вул. Тимірязєва, повідомляє білоруська служба Радіо "Свобода".

 

Свої мотиви для вибору назви один із співзасновників "барбершопу" Олег пояснює так:

"Усім подобається фільми з Джеймсом Бондом. Назва "Чекіст" має на увазі загальне поняття – працівник органів державної безпеки. КДБ, ФСБ, британська розвідка, будь-які розвідки світу й органи державної безпеки. Коли ми просто подивимося фільми про спецслужби, то в нас вималюється образ людини, яка завжди добре виглядає, приклад для чоловіка, завжди акуратна зачіска. На нього завжди приємно подивитися. Такі люди завжди в порядку, успішні. Тому ми вибрали цю назву".

За словами його компаньйона Іллі, назва "Чекіст" слугує "фішкою", яка допомагає виділятися на мінському ринку, насиченому перукарнями:

"На дворі ХХІ століття, і сучасна молодь, напевно, не так багато уваги звертає на історію. Старші люди, звичайно, звернуть увагу на нашу назву. Імовірно, з їх боку буде певний негатив. Але ми на цьому не акцентуємо увагу. Звичайно, в історії за цим словом негатив, сталінські репресії. Але ми не хочемо в це заглиблюватися чи привертати увагу. Ми хотіли нестандартну назву, яка б викликала цікавість і все".

Як відомо, чекістами називали (й у деяких пострадянських країнах продовжують називати) співробітників репресивних спецслужб. Слово походить від російської абревіатури ЧК – Надзвичайної комісії по боротьбі з контрреволюцією та саботажем, утвореної більшовиками в 1917 році.

Такою була перша назва репресивно-карального органу СРСР, який потім реорганізовувався в ГПУ, ОГПУ, НКВД, НКГБ, МВД, МГБ і КГБ.

Нагадаємо, група російських науковців звинуватила  директора ФСБ Росії Олександра Бортникова у виправданні сталінських репресій.

Андреа Халупа, авторка сценарію фільму «Ціна правди»: «це історія, яку розповів мені дідусь»

Сценарій до фільму «Ціна правди», який зняла польська режисерка Аґнєшка Голланд, написала Андреа Халупа – американська журналістка українського походження. Вона друкується в «The Atlantic», «TIME», «Forbes». Вперше про Голодомор Андреа почула в дитинстві від свого дідуся, який його пережив. А в студентські роки вона читала про життя репортера «New York Times» Волтера Дюранті в Москві. Саме тоді вона дізналася про Гарета Джонса, пригадала історію своєї родини і вирішила: «Я точно напишу сценарій до фільму, який розповідатиме про це».

Україна без Києва. Про що домовлялись у Парижі навесні 1920 року?

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.