АНОНС: У НМІУ покажуть "(Не)розказані історії" остарбайтерів

18 січня в Національному музеї історії України почне діяти виставково-освітній проект "(Не)розказані історії" до 76-х роковин від початку вивезення остарбайтерів.

Про це інформує Національний музей історії України на своєму сайті. 

Виставка дасть змогу ознайомитися із реліквіями фондової колекції та простежити процес насильницького перетворення мирного населення, переважно молоді – квіту нації, у найбезправнішу категорію примусових робітників Третього Райху – остарбайтерів ("східних робітників").

Саме 18 січня 1942 року з Харкова до Кельна вирушив перший ешелон з українськими остарбайтерами. З України (в її сучасних межах) примусово вивезли від 2,4 до 2,8 млн жителів. Від 143 до 200 тис. колишніх невільників, яким вдалося вижити, не повернулися в непривітну до "вигнаних на примусові роботи" і "тих, хто перебував на окупованих територіях" радянську державу.

Після заборони у ХІХ ст. використання рабської праці на європейському континенті гітлерівці здійснили наймасовіше застосування примусової праці іноземців в економіці Німеччини – 13,5 млн осіб із 26 країн.

Розділи виставки – ніби сторінки знайденого в шафі рідної бабусі, або вже й прабабусі, фотоальбому, який вона показала лише за Незалежної України, бо вже не боялася стигматизації радянським режимом.

"Сторінки" мають символічні назви: "Їхати… працювати", "Залишитися… працювати", "Віра", "Надія", "Любов", "(Не)розказані історії", "Непривітна батьківщина", "Пам’ять" та інші.

Невід’ємною частиною виставки реліквій є планшетна виставка "Служіння за примусом" про підневільних робітників з України в дияконіях Євангелічної церкви Рейнських земель Німеччини. Вона створена на основі оригінальних матеріалів, сповнена фактів, свідчень та надана Громадською організацією "Акція спокути заради миру".

У межах виставки освітня ідея НМІУ "Відкрита бібліотека: Примусові робітники Третього рейху" пропонує знайомство із численною науковою, науково-популярною та художньою літературою, що розповідає про примусову працю українського населення під час Другої світової війни; про ганебне ставлення радянської держави до власних громадян; про відлуння трагедії у просторі культури й мистецтва; про культуру пам’яті та політику пам’яті в Україні, що повернули суспільству знання про цю маргіналізовану радянською ідеологією сторінку української історії ХХ ст.

Виставково-освітній проект "(Не)розказані історії" діятиме до 20 лютого 2018 року.

Також у межах виставкового проекту запланована низка освітніх заходів:

- 20 січня о 16.00 та 21 січня о 14:00 відбудеться авторська екскурсія "(Не)розказані історії примусових робітників Третього рейху як символи епохи", яку проведе куратор виставки – кандидат історичних наук Тамара Куцаєва. В інші дні (у період від 18 січня до 20 лютого 2018 року) ця екскурсія буде доступною за умови попереднього замовлення.

- 21 січня о 12.00 відбудеться лекція-презентація "Пам’ять про примусову працю під час Другої світової війни у викладанні та діяльності волонтерів: досвід Німеччини". Організатор: ГО "Акція спокути заради миру". Ведучі: очільниця громадської організації Анжела Беляк та волонтерка Амелі Бір.

Місце: Київ, вул. Володимирська, 2.

Контакт: 068 086 56 07 (Марина).

Читайте також:

Примусова праця під знаком свастики. Українські остарбайтери в Третьому Райху

Українські остарбайтери в проекті родинних спогадів "Неписана історія" 

Українці на примусових роботах у Третьому райху. Скільки їх було?

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.