Загиблому в Іраці українському журналісту встановили меморіальну дошку в Києві

У пам’ять про телеоператора Тараса Проюцка, який загинув у 2003 році в Іраку, в Києві встановили меморіальну дошку.

Про це повідомляє інформаційна агенції Укрінформ, на чиїй будівлі і з'явився пам’ятний знак.

"Ця подія планувалася давно, ми дуже хотіли увіковічити пам’ять Тараса. Ініціатором ідеї була Лариса Мудрак [медіа-експерт — ІП], яка була другом Тараса. Відкриття планувалося на 16 січня 2014 року, але цього не сталося через те, як розгорталися події в Україні, почалася війна, тому ми відклали так надовго", — розповів колега небіжчика журналіст Сергій Каразій.

 

Дошку встановили на будівлі агенції Укрніформ саме тому, що там розміщувався офіс Reuters, коли там працював телеоператором Тарас Процюк.

16 січня вибрано для відкриття дошки не випадково. Цього дня в Тараса Процюка був день народження.

 

"Скоро на будівлі Укрінформу з’являться іще дві меморіальні таблички, і тоді дошка на спомин Тараса буде по сусідству з дошками на честь таких людей, як Гладенюк, який пройшов шлях від кріпака до одного з найпотужніших підприємців і фактично збудував цей будинок, а також Михайло Грушевський, який тут багато часу проводив", — пообіцяв Генеральний директор Укрінформу Олександр Харченко.

Тарас Процюк загинув 8 квітня 2003 року в м. Багдаді в Іраку. Того дня, як згадував фотокореспондент Сергій Лойко, Процюк з балкону  готелю "Палестина" знімав танковий бій, коли американський танк відкрив вогонь по ньому, прийнявши за врожого снайпера.

Крім Процюка загинув також іспанський телеоператор Хосе Коусо, троє працівників Reuters дістали поранення.

Присутні переглянули короткий фільм про Тараса Процюка авторства Ольги Герасим’юк і каналу "1+1". 

Як повідомлялося, на колишній будівлі консульства Української Народної Республіки в Мюнхені встановили меморіальну дошку.

 

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.