У Києві презентували трейлер фільму «Крути 1918». ВІДЕО

Міністр культури Євген Нищук вважає, що український художній фільм про героїв Крут має стати подією 2018 року.

Таке переконання пан Нищук висловив під час презентації першого трейлеру фільму "Крути 1918" в четвер, 25 січня – повідомляє "Україна молода".

Постер фільму "Крути 1918". Фото: з ФБ-сторінки фільму "Крути 1918"

"Сподіваюсь, що фільм стане великою подією, як торік нею були "Кіборги". Я дуже радий, що ця тема нарешті постане перед глядацькою аудиторією України, Європи і світу. Я думаю, що всі ми будемо захоплюватися цією картиною", - сказав міністр.

Євген Нищук назвав фільм історією, що дала імпульс героїзму, самопожертві, який передався далі.

"Ця фантастична тема могла б вийти на екрани ще років тридцять тому, бо це легенда, яка може бути світовою. На такому героїзмі будується народ, нація, країна. Вони не були просто жертвою. Вони зупинили на декілька днів війська російської імперії і цим самим дали можливість представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мир. Так, вони її не втримали. Але втримати її – завдання наше", - зазначив Нищук.

Міністр культури також розповів, що цю тему виношував ще зі студентських років.

"Я дуже любив цю тему і мріяв знятися в кіно про героїв Крут. Але нині мій вік уже перевалив, щоб я зіграв хлопця, тож у цій картині я зробив невеличкий автограф, зігравши невеличку епізодичну роль батька одного з героїв", - сказав Нищук.

Прем’єра фільму запланована на грудень 2018 року.

Нагадуємо, що у 2017 році розпочалися зйомки історичного бойовика про бій під Крутами.

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?