АНОНС: Доповідь "Модерна держава та регулювання народжуваності. Випадок Російської імперії"

Що відбувалося у сфері регулювання кількості населення в модерну добу в Російський імперії? Яким чином змінювалися владний, професійний та медичний дискурси Російської імперії в умовах появи жіночого руху, революційних течій та нігілістичного світогляду? На ці та інші питання спробує відповісти доповідь "Модерна держава та регулювання народжуваності. Випадок Російської імперії".

Починаючи з другої половини XX століття репродуктивне життя жінки та методи регулювання народжуваності стали предметом пильного інтересу у гуманітаристиці. Мішель Фуко сформулював свою гіпотезу про "біополітику" модерних держав та увагу владного дискурсу до демографії, яку підхопили й багато дослідників та дослідниць жіночої історії. 

Проте яким чином братися до цієї теми, в якій переплелися владний дискурс, розмаїті індивідуальні жіночі досвіди та плинні уявлення про материнство, сексуальність та дитинство? Що відбувалося у сфері регулювання кількості населення в модерну добу в Російський імперії, що мала нібито свій, відмінний від Заходу, sonderweg? 

Яким чином змінювалися владний, професійний та медичний дискурси Російської імперії в умовах появи жіночого руху, революційних течій та нігілістичного світогляду, якими так відома доба fin-de-siecle?

На ці та інші питання спробує відповісти Анна Клименко в доповіді "Модерна держава та регулювання народжуваності. Випадок Російської імперії".

16 лютого, п'ятниця, 18.00

Місце: Центр польських та эвропейських студій (підвал 6-го корпусу НаУКМА, Київ, вул. Волоська, 10).

Організатор: кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Вхід вільний.

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.